ПРИКАЗУВАТИ
Значення приказувати це
ПРИКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКАЗА́ТИ, ажу́, а́жеш, док. 1. Казати яку-небудь приказку, слова якоїсь пісні відповідно до ситуації, події. Гості приказували, бажаючи Семенові та Мотрі і з води, і з роси повну торбу всякого добра (Коцюб., І, 1955, 44); — От сам оженишся, тоді й побачиш… — Еге, на сирій землі. Як у тій пісні співається, що «взяв собі паняночку — в чистім полі земляночку», — приказував Марко на прощання (Тют., Вир, 1964, 266); — Коли так, то нам вінець, ділу кінець, а богу слава, — приказав Зануда з покутя (Н.-Лев., III, 1956, 346); — Та там як скаже [Андрій], як прикаже, як тупне, та як ухопить мою Химку на «польки», так, ну, як ото вихор..! (Вишня, І, 1956, 18); // тільки недок. Говорити що-небудь, супроводжуючи якусь дію. Білі зуби рвали вкриті філоксерою корінці, котрі Маріора несито ковтала, приказуючи в одно: — Хай же я вмру від тої зарази… (Коцюб., І, 1955, 217); — А руки! Руки як держиш! — І продовжуючи стукати старого по голові стеком, приказував [хорунжий] в такт ударам: — По швах! По швах! По швах! (Багмут, Опов., 1959, 21); * Образно. Чути, як гупає бубон, приказує гармошка (Ю. Янов., І, 1958, 54); // тільки недок. Плачучи, промовляти що-небудь. Ридає [Чайчиха], ридає так, господи! Та тільки приказує: «Ой, світе мій, світе мій милий, світе мій красний!» (Вовчок, І, 1955, 271); Христя теж не стримала сліз. Але не приказувала, як мати, — тільки глибоко відхлипувала та судорожно здригалась, тамуючи в собі тяжкий біль (Іщук, Вербівчани, 1961, 41); // тільки недок. Говорити що-небудь час від часу, ні до кого не звертаючись. Мати було так приказує: хвала богу, сина оженила; хвала богу, невістки дождала [діждала] (Барв., Опов.., 1902, 203); Молодиці позгортували руки та важко зітхали, приказуючи: — Ой боже наш, боже наш! (Н.-Лев., II, 1956, 330); — Їстимемо яблучка, їстимемо, — приказував він, — стежачи за дружною, організованою працею (Донч., І, 1956, 67).
2. заст., розм. Те саме, що нака́зувати 1. — Добре, скажу йому [батькові], щоб віддавав мене за тебе, як і мати приказувала (Кв.-Осн., II, 1956, 258); — Не дуже натискуй! Спокійно! — приказував Степан Якович (Донч., V, 1957, 444); Всі взялися до обіду, бо Марина приказала: — Будем їсти, а для їх [них] заставлю в піч. (Григ., Вибр., 1959, 257); Старий не відповів лікареві, тільки зятеві приказав: — Заведи, Іване, коні до стайні і сам іди до свого дому! (Мак., Вибр., 1954, 340).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 632.
Приказувати, вую, єш, сов. в. приказати, кажу, жеш, гл.
1) Приговаривать: приговорить, примолвить. Піди до ополонки, устроми в ополонку хвіст та…. і приказуй, ловись, рибко, мала і велика. Рудч. Ск. II. 8.
2) Наказывать, наказать, распорядиться. Мені мати приказала, щоб я з вами не гуляла. Мет. 30. Ой мати дочку мала та її заміж дала; як давала, то приказувала, щоб у гості не бувала. Мет. 256.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 418.
приказувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
to say | приговаривать |
приказувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
prykazuvaty | prykazuvaty | prykazuvaty |
приказувати Рід - дієслово, недоконаний вид
приказувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приказую | приказуємо |
2 особа | приказуєш | приказуєте |
3 особа | приказує | приказують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приказуватиму | приказуватимемо |
2 особа | приказуватимеш | приказуватимете |
3 особа | приказуватиме | приказуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приказував | приказували |
Жіночий рід | приказувала | |
Середній рід | приказувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приказуймо | |
2 особа | приказуй | приказуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приказуючи | |
Минулий час | приказувавши |
приказувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
11 | 5 | 6 |
приказувати в англійській розкладці - ghbrfpedfnb
Цитати української літератури з використанням слова приказувати
"— Не маєте права мені приказувати…"Чайковський Андрій Якович - Чорні рядки
"Що ж я йому прикажу? Власне, мені нічого приказувати, бо за мене приказали мої підручні, мої прекрасні підручні, які зараз шумлять, як музика, за дверима мого кабінету."Хвильовий Микола - Арабески
"Отаман налив чарку горілки, перехрестивсь і почав приказувати:"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Микола Джеря
"Я про інших хочу писати, цілком спокійно… цілком так, як буде мені приказувати настрій"Кобилянська Ольга Юліанівна - Через кладку
"— А ти звідкіля приходиш нам приказувати?"Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний
"Згадувалися слова, які треба приказувати посіваючи"Харчук Борис Микитович - Новолітування
"Як почала приказувати так удруге, Гриць тихесенько свиснув"Вовчок Марко - Чумак