ПРАВИЙ

ПРА́ВИЙ¹, а, е.

1. Розташований на тому боці тіла, що протилежний лівому. На правій руці у мене аж три срібних персні було (Мирний, І, 1954, 78); Баба Зінька при цих словах прижмурила праве око, і погляд її став неначе трохи хитрий (Н.-Лев., VI, 1966, 324); // Напрям, який відповідає руці, протилежній до лівої. — Хто хоче рушати, ставай на правий бік. Хто зостається — відходь на лівий (Довж., І, 1958, 255); // Розташований з протилежного боку, якщо стояти обличчям у напрямі руху (річки тощо). Два плацдарми створилось тепер: один на лівому березі Дніпра — червоний, другий — на правому березі — білий (Гончар, II, 1959, 373); // у знач. ім. пра́ва, вої, ж. Права рука, правиця. Не знає права, що робить ліва (Укр.. присл.., 1955, 246).

По (на) пра́ву ру́ку (руч); З пра́вого бо́ку; З пра́вої руки́; По пра́вім бо́ці — справа; праворуч. Порівнялись [піп із причетом] ізо мною і од мене одібрали, я й гроті подала; підійшли й до мого сусіда, що по праву руку, — аж і взяти нічого (Барв., Опов.., 1902, 65); Уже кілька днів ми працюємо в похмурному низькому лабіринті, розташованому по праву руч від вхідного коридору (Наука.., 11, 1971, 36); На праву руч між купкою парубків стояв Карпо (Мирний, IV, 1955, 141); З правої руки до чоловіка тягнеться розлогий кущ ліщини (Стельмах, І, 1962, 646); Он тут у закоулочку по правім боці на ріжку той грек крамарює (Вовчок, VI, 1956, 290); Пра́вий кра́йній, спорт. — один з гравців футбольної команди, який грає справа. У нас спорт організовано, ..в кожній сім’ї — чи стрибун, чи бігун, чи штангіст, чи воротар, чи крайній правий, чи крайній лівий (Вишня, І, 1956, 401); Пра́вий фланг — частина війська, фронту, розташована праворуч від центра. Килигей скомандував зробити перекличку. — Перший! Другий! Третій! — голосно, рвучко стали вигукувати з правого флангу фронтовики (Гончар, II, 1959, 44); Пра́вої руки́ держа́тися — рухатися вправо, праворуч. Остапові здавалося, що вони мусять держатися правої руки (Коцюб., I, 1955, 359); У (в) пра́ву ру́ку (руч) — у правий бік, праворуч. У праву руку їживсь дахами та коминами фабрик задимлений город (Коцюб., II, 1955, 210); — Тут не протовпимось! — сказав Власов.., — і він повернув в праву руч (Мирний, IV, 1955, 141).

◊ Бу́ти (става́ти, ста́ти) пра́вою руко́ю чиєю, у кого — бути найближчим помічником у кого-небудь. Коли Михайло мав сімнадцять, то був уже моєю правою рукою, так як тепер (Коб., II, 1956, 21); Нова рада громадська відрядила старого писаря, котрий був правою рукою старости (Март., Тв., 1954, 65); Прокіп Савич підтягав загін: працював дні й ночі. Правою рукою його був політичний комісар загону Свирид Петрович (Дмит., Наречена, 1959, 96); Хазяїну моєму я дуже уподобався, бо був шпаркий до діла; а через год я став його правою рукою (Кроп., II, 1958, 300); Пра́ва [рука́] не зна́є, що ро́бить лі́ва — бути дуже суперечливим, непослідовним у діях, учинках. — А ви, капітан, по заповіді поступаєте [чините]: хай права не знає, що робить ліва, — зареготався Книш (Мирний, III, 1954, 150).

2. політ. Ворожий передовим течіям у політичному й громадському житті; реакційний, консервативний. Комуністичні партії, спираючись на ленінську ідейну спадщину, провадять велику творчу роботу і непримиренно виступають проти сучасної буржуазної ідеології, проти правих і «лівацьких» перекручень революційної теорії (До 100-річчя .. В. І. Леніна, 1970, 5); // Який дотримується реакційніших, консервативніших поглядів, ніж головна маса членів певної партії або політичного, філософського напряму. В момент, коли на Україні розгортається найзагостреніша громадянська війна, коли передбачається неминуча найзапекліша куркульська контрреволюція по селах, ніякі угоди з такими дрібнобуржуазними партіями, як праві есери, меншовики, ліві есери та інші, — недопустимі (КП України в резол. і рішен.., 1958, 33); // Ворожий політиці комуністичної партії всередині самої партії; // у знач. ім. пра́ві, вих, мн. Представники реакційних, консервативних партій або течій всередині комуністичної партії, ворожих її генеральній лінії. Кадети об’єднують всіх правих, всю контрреволюцію, всіх поміщиків і капіталістів (Ленін, 32, 1973, 68); Боротьба між правими і лівими всередині Ціммервальдського об’єднання все більше розгоралась (Біогр. Леніна, 1955, 150).

3. Який рухається за годинниковою стрілкою (зліва вгору й направо). Правий напрям обертання турбіни.

ПРА́ВИЙ², рідко ПРАВ, а, е.

1. Який не має або не почуває за собою провини. Чи хто правий, чи неправий, чи хто прийде вдвох, чи втрьох, всіх приймає пан ласкавий (Л. Укр., І, 1951, 273); Хто там правий, а хто винуватий — господь його розбере (Мирний, V, 1955, 397); // Який має рацію у чомусь. Своє взяв та й прав (Номис, 1864, № 9636); Оксані було тяжко признати, що інший раз свекруха її права (Григ., Вибр., 1959, 236); Значить, сто раз я правий був учора, коли на диспуті з панами говорив: матерія — вічна (Тич., II, 1957, 61); // у знач. ім. пра́вий, вого, ч. Невинуватий, безневинний. Винуватий виниться, а правий нічого не боїться (Укр.. присл.., 1963, 145); Розступилось коло крамарів, Що хотіли правого судити (Рильський, III, 1961, 123).

◊ Пра́вого і винува́того — усіх підряд, не розбираючись. А в городі полковник Тимашов ловить правого й винуватого (Собко, Скеля.., 1961, 43).

2. Справедливий. Окують [люди] царей [царів] неситих В залізнії пута.. І осудять неправедних Судом своїм правим (Шевч., II, 1963, 289); Тож спочатку того щастя Справді був Бертольдо гідний, Правий суд чинив у панстві (Л. Укр., І, 1951, 379); Злічім, брати, і тих борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (Фр., XIII, 1954, 80); Уставай, народе мій, На побідний, правий бій (Шпак, Вибр., 1952, 150); // Правильний. Нема нічого легшого, як серед мряки збитися тут з правої стежки (Фр., III, 1950, 84); За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях (Л. Укр., І, 1951, 55).

Бо́же пра́вий! — те саме, що Бо́же (го́споди) пра́ведний (див. пра́ведний). Який я одинокий, боже правий! (Л. Укр., III, 1952, 110); Пра́ве ді́ло — благородна справа, здійснення якої служить встановленню справедливості. За праве діло стій сміло (Укр.. присл.., 1963, 163); Я кликав її на праве діло, і вона прийшла (Коцюб., II, 1955, 183); Коли народ усім своїм життям Присягся діло праве боронити, — Його ніяким не розбить громам І жодним океанам не залити! (Рильський, II, 1960, 183).

ПРАВИ́Й, а́, е́, рідко. Прямий, не погнутий, не покручений. Права му [йому] дорога — камінчиком брукована до самого Львова… (Хотк., II, 1966, 88); Рубайся, дерево, кривеє і правеє (Номис, 1864, № 12802).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 501 - 502.

Правий, а, е.

1) Справедливый, праведный, безгрѣшный. Боже правий! К. ЧР. 22. Ні правого Господь не відпихає і грішному руки він не протягне. К. Іов. 18.

2) Правый, невиновный.

3) Права середа. Преполовеніе. Мак… святять у праву середу. Чуб. V. 85. Ум. Праве́нький, праве́сенький.

Правий, а, е.

1) Ровный и прямой, перпендикулярный. Рубайся, деревце, криве і праве. Чуб. II. 114. Правими робить стежки його. Єв. Л. III. 4. Як права солома, так добре топити, а як стара та перебита, так погано горить. Пирят. у. Права пила; правий ніж. Шух. І. 175. 291. Ой не ступай, мила, правою ногою. Чуб. V. 244. Правий бік полотна, сукна (вишиваного). Лицевая сторона полотна, сукна (вышитаго). Шух. І. 154., Ум. Праве́нький, правесенький. Квітойки рвала правенькою рукою. Чуб. V. 6. Виросла бузинка, та така гарна, правенька. Мнж. 58.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 399.

пра́вий/лі́вий — як і в усьому сві­ті, в Україні права рука, правий бік мають далеко важливіше значен­ня, ніж ліва рука, лівий бік; за по­вір’ями, вставати на праву ногу — це на добре, а на ліву — це «не з тієї ноги встати»; якщо права сто­рона одягу на людині — це норма, порівнюючи з лівою (виворотом), то остання зверху на людині — це на клопіт; правою рукою благо­словляють, хрестяться, скріплю­ють рукостисканням правиць купівлю-продаж, вітаються; лівака здавна підозрюють у причетнос­ті до нечистого; не випадково пра­вий — це й «рівний, прямий», отже добрий, якісний (права пила, пра­вий ніж, праве дерево); звідси й пра́вда (див.). Квіточки рвала правенькою рукою (П. Чубинський); фразеологізм: бу́ти пра́вою руко́ю чиєю, у кого — бути найближчим помічником у кого-небудь.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 477.