ПОШМАТУВАТИ

Значення пошматувати це

ПОШМАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Порвати, подерти на шматки. З великими труднощами, пошматувавши одяг і в кров подряпавши тіло, видерлася Сахно на той бік, кленучи себе за хлоп’ячі витівки (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 56); Лихий шторм пошматував вітрила (Донч., Ю. Васюта, 1950, 5); Вже не швидко в очах Закидайла з’явилось прояснення, а в рухах рішучість. Він люто пошматував ненависну записку (Збан., Любов, 1957, 188); * Образно. [Ластівка:] Тиша мертва над селом нависла… Та де ж той вітер, свіжий і рвучкий, щоб тишу цю пошматував нестерпну!.. (Лев., Драми.., 1967, 79); // Роздерти тіло на шматки. Він згоден був, щоб його пошматували власні міни, тільки б не дихати цим смородом (Довж., І, 1958, 285); // Дуже побити.

Пошматува́ти се́рце (ду́шу) — завдати моральних ран, травмувати. Стоптала ти любов мою, Ти серце без жалю пошматувала — Я все ж тебе люблю (Рильський, І, 1960, 97); [Андрій:] Велика вам дяка, чесний ви чоловік!.. Взяли мою жінку, розірвали моє серце, пошматували душу, соромом покрили мою голову!.. (Кроп., І, 1958, 491).

2. Розділити, розчленувати, подрібнити (країну, землю і т. ін.). Землі з кожним роком усе меншає.. Ділять її межи собою мало не на грядки.. І що воно буде, як люди отак пошматують землю, з чого вони хліб їстимуть тоді? (Коцюб., І, 1955, 110); [Ярослав:] А він чужих покликав королів І був ладен всю Русь пошматувати, Аби собі вінець князівський взяти (Коч., П’єси, 1951, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 487.

Пошматувати, ту́ю, єш, гл. Изорвать, изрѣзать на куски. Рудч. Ск. II. 147. Собака… за запаску і пошматувала. Г. Барв. 91.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 396.

пошматувати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
pokromsatпокромсать

пошматувати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
poshmatuvatyposhmatuvatyposhmatuvaty

пошматувати Рід - дієслово, доконаний вид

пошматувати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особапошматуюпошматуємо
2 особапошматуєшпошматуєте
3 особапошматуєпошматують
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідпошматувавпошматували
Жіночий рідпошматувала
Середній рідпошматувало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа пошматуймо
2 особапошматуйпошматуйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Минулий часпошматувавши

пошматувати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1156

пошматувати в англійській розкладці - gjivfnedfnb

Цитати української літератури з використанням слова пошматувати

"Щиро просив небо "вогненними списами пошматувати завiсу темряви""Бережной Василий - Брате мiй, Орле

"Будь-якої хвилини вона може пошматувати його ножами або, обливши бензином, спалити"Андрухович Юрій Ігорович - Московіада

"Тодi Виговський втямив, що його замiр не вдався, що козацькi шаблi готовi пошматувати й його"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Гетьман Iван Виговський

"[7] Пофалати — пошматувати."Франко Іван Якович - Грицева шкiльна наука

"Не треба їм багато лишати часу, бо як рознесуть поміж козацтвом про його вчинки, то можуть нам його з рук вирвати і на куски пошматувати."Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний

"Щиро просив небо «вогненними списами пошматувати завісу темряви»."Бережний Василь Павлович - Брате мій, Орле

"— Передніше за все певно моя, а потім може й ваша, князю, і навіть князівська рука не встигне мене пошматувати і пошаткувати, бо коли вже на те пішлося, я можу й сама собі заподіяти смерть в одну мить."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Князь Єремія Вишневецький

"Зараз він шаленів од люті, не маючи через ланцюг змоги пошматувати зухвалого нахабу, що перся з двору до хвіртки в панський сад"Антоненко-Давидович Борис Дмитрович - Слово матері