ПОСТАЧАТИ

ПОСТАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., кому — чому що, рідше кого — що чим.

1. Давати, надавати, доставляти кому-небудь щось потрібне, необхідне тощо, забезпечувати когось чим-небудь. — Приятель мій постачав мені книжки, радив де в чому, а я взявсь до роботи (Коцюб., III, 1956, 10); — Як відомо, англійці з нами не воюють, але потай.. постачають і зброю, і кошти тим, хто з нами воює (Тулуб, В степу.., 1964, 55); Ферма наша постачала сусідній госпіталь молоком та маслом (Гончар, Новели, 1949, 72); Готуючись до нової кампанії, Потьомкін обіцяв найближчим часом постачити козакам зброю, порох, свинець, сукно на обмундирування і навіть горілку (Добр., Очак. розмир, 1965, 91); Матрос Матюшенко зразу ж почав з вимоги, щоб міська дума постачила ще сьогодні броненосець вугіллям та харчами (Панч, Гарні хлопці, 1959, 17); Поставлено невідкладне завдання — зміцнити матеріально-технічну базу сільського господарства, в достатку постачити його тракторами, сучасними машинами, добривами (Ком. Укр., 1, 1965, 5); // Перепроваджувати на місце призначення; доставляти. Люди — мале й старе — естафетою постачали солдатам воду (Вільде, Сестри.., 1958, 17); У Шостому провулку був склад зброї. Звідси постачали її і в інші міста та райони (Хижняк, Тамара, 1959, 117); // розм. Давати комусь у потрібній кількості матеріальні засоби існування. — Матері буду усього постачати, чого забажа (Кв.-Осн., II, 1956, 408); — Грошенята, якими щедро постачали мене батьки, робили своє діло, — вели мене в ресторани (Речм., Твій побратим, 1962, 103); — На якого гаспида ти будеш тратитись? Одежу і чоботи нехай тобі жінка постачить (Кв.-Осн., II, 1956, 475); Він [лейтенант] постачив діда й бабу дровами, роздобув для них продуктів, гасу для лампи, теплу ковдру й навіть вітамінні таблетки (Ю. Янов., І, 1954, 110).

2. Задовольняти чиїсь потреби в чому-небудь. Земля (з економічної точки зору до неї належить і вода), що споконвіку постачає людині їжу, готові засоби до життя, існує без всякої участі з боку людини як загальний предмет людської праці (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 180); На весняного Миколи в Каховці відкривався знаменитий людський ярмарок — новітній невольничий ринок, що постачав робочу силу всьому півдню країни (Гончар, І, 1959, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 371.

Постачати, ча́ю, єш, сов. в. постачити, чу, чиш, гл. Доставлять, доставить. Нема рушників, то ми і свої постачимо. МУЕ. І. 113. Матері буду всього постачати, чого забажає. Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 369.