ПОПОГИБІТИ
Значення попогибіти це
ПОПОГИ́БІТИ, ію, ієш, док., діал. Гибіти тривалий час; погибіти добре. — Як попогибієш день по коліна в крижанім багні, то й кістки тобі заніміють (Гончар, Таврія, 1952, 202); — Отож! «Платять!» — Гайдамака зробив рух, мовби хотів устати з коня. — Сідай на моє місце! Отоді й знатимеш. Попогибієш, попотрусишся! (Головко, II, 1957, 640).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 215.
Попогибіти, бію, єш, гл. Побѣдствовать. Як попогибіє з тиждень, то покине горілку пити. Н. Вол. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 333.
попогибіти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| populist | попогибіти |
попогибіти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| popohybity | popohybity | popohybity |
попогибіти Рід - дієслово, доконаний вид
попогибіти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | попогибію | попогибіємо |
| 2 особа | попогибієш | попогибієте |
| 3 особа | попогибіє | попогибіють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | попогибів | попогибіли |
| Жіночий рід | попогибіла | |
| Середній рід | попогибіло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | попогибіймо | |
| 2 особа | попогибій | попогибійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | попогибівши |
попогибіти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |