ПОНАЗНАЧАТИ
Значення поназначати це
ПОНАЗНАЧА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОНАЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Позначити багато чого-небудь. Демидів нарисував на таблиці дві лінії поземі і три простовисні, поназначував їх буквами і почав поясняти (Мак., Вибр., 1954, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 146.
Поназначати, ча́ю, єш, гл. Отмѣтить, намѣтить, обозначить (во множествѣ).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 304.
поназначати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| panethnicity | поназначати |
поназначати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ponaznachaty | ponaznachaty | ponaznachaty |
поназначати Рід - дієслово, доконаний вид
поназначати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | поназначаю | поназначаємо |
| 2 особа | поназначаєш | поназначаєте |
| 3 особа | поназначає | поназначають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | поназначав | поназначали |
| Жіночий рід | поназначала | |
| Середній рід | поназначало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | поназначаймо | |
| 2 особа | поназначай | поназначайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | поназначавши |
поназначати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |