ПОМ'ЯКШУВАТИСЯ

ПОМ’Я́КШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОМ’ЯКШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док.

1. тільки 3 ос. Втрачаючи твердість, ставати м’яким, еластичним. Від крему шкіра пом’якшується.

2. перен. Ставати добродушнішим, поблажливішим. Від приємних слів сина батько пом’якшився; // Ставати приємнішим, ласкавішим. Поволі тверда лінія губ Максима Опанасовича пом’якшується, у стомлених очах спалахують жваві іскорки, лице ясніє, тепліє (Вол., Самоцвіти, 1952, 176); Юрій Юрійович на мить замовк, риси його обличчя немов пом’якшились (Донч., V, 1957, 479).

3. Ставати слабшим, менш відчутним. Не повинна зникнути, пом’якшитись і стертися з плином часу пам’ять про жахливі злочини фашизму (Літ. Укр., 15.VIII 1967, 3); Пом’якшуються удари м’яча об землю.

4. перен. Робитися менш різким, приємнішим для зору, слуху. Пом’якшився голос.

5. перен Послаблюватися в гостроті вияву (про взаємодію протилежних сил, думок і т ін ) Пом’якшується міжнародна обстановка.

6. Ставати теплішим, без різких коливань темпера тури (про погоду, клімат і т ін.)

7. лінгв. Вимовлятися з додатковим піднесенням середньої частини спинки язика до твердого піднебіння; палаталізуватися

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 139.