ПОМЛІВАТИ
Значення помлівати це
ПОМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. Знемагати від душевного болю, глибоких переживань і т. ін.
◊ Се́рце (душа́) помліва́є — хтось зазнає душевного болю, глибоко переживає. Моє серденько мліє, Мліє, помліває (Чуб., V, 1874, 403).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 130.
Помлівати, ва́ю, єш, сов. в. помліти, млію, єш, гл.
1) Обомлѣвать, обомлѣть. Моє серденько мліє, мліє, помліває. Чуб. V. 403. Болить животочок, все тіло помліло. Чуб. V. 263. Усі помліли: «Се він, — кажуть, — збожеволів». Г. Барв. 210.
2) Вспотѣть, обезсилѣть отъ жары. Буйволи на сонці помліли. Драг. 2.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 298.
помлівати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| palate | помлівати |
помлівати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pomlivaty | pomlivaty | pomlivaty |
помлівати Рід - дієслово, недоконаний вид
помлівати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помліваю | помліваємо |
| 2 особа | помліваєш | помліваєте |
| 3 особа | помліває | помлівають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помліватиму | помліватимемо |
| 2 особа | помліватимеш | помліватимете |
| 3 особа | помліватиме | помліватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | помлівав | помлівали |
| Жіночий рід | помлівала | |
| Середній рід | помлівало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помліваймо | |
| 2 особа | помлівай | помлівайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | помліваючи | |
| Минулий час | помлівавши |
помлівати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |