ПОМАЗУВАТИСЯ

ПОМА́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОМА́ЗАТИСЯ, а́жуся, а́жешся, док.

1. церк., заст. Підлягати помазанню.

◊ Пома́затися па́ном (в пани́ і т. ін.) — удавати з себе пана. [Микола:] Бач, возний — так і бундючиться, що помазався паном (Котл., II, 1953, 28); — Колись сільські дівчата обминали того, хто в пани помазався (Збан., Малин. дзвін, 1958, 214).

2. тільки док., чим, перен. Стати причетним до чого-небудь. Ти, Грицьку, більш, ніж я, учився в школі, Далеко більш, ніж я, помазавсь ти письмом (Г.-Арт., Байки.., 1958, 46); Неповоротливий [неповороткий] моряк, .. не рівня Савченкові, який таки хоч трохи помазався сякою-такою наукою, — керує всією губернією! (Збан., Сеспель, 1961, 412).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 111.

Помазуватися, зуюся, єшся, сов. в. помазатися, жуся, жешся, гл.

1) Намазываться, намазаться. Помазатися паном, панами. Стать бариномъ, на барскій ладъ жить. Сим. 141. Уже він помазався паном. Черк. у. Возний так і бундячиться, що помазався паном. Котл. Н. П. 387. Помазатися чим. Употребл. иногда въ значеніи: едва что-либо узнать. Тільки що помазався книжкою, що й розгорнуть гаразд не вміє. Ком. II. № 871.

2) Получать, получить помазаніе.

3) Запачкиваться, запачкаться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 292.