ПОЛІННЯ
Значення поління це
ПОЛІ́ННЯ1, я, с. Дія за знач. поло́ти. Огороди, як рута зазеленіють і викликають до себе хазяйські руки до поління, до сапування (Мирний, І, 1954, 50); За останні роки в боротьбі з бур’янами великого значення набули препарати — гербіциди, які використовують для хімічного поління (Колг. Укр., 2, 1957, 23).
ПОЛІ́ННЯ2, я, с. Збірн. до полі́но. Біля сарая Галаган колов дрова. А кучер Кузьма в акуратні штабелі складав поління (Головко, II, 1957, 479).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 76.
Поління, ня, с. Полотье. Конст. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 284.
поління Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Panna | поління |
поління Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| polinnia | polinnia | polinnya |
поління Рід - іменник, середній рід, неістота
поління Словоформи слова
| Називний | поління | поління |
| Родовий | поління | полінь |
| Давальний | полінню | полінням |
| Знахідний | поління | поління |
| Орудний | полінням | поліннями |
| Місцевий | на/у полінні | на/у поліннях |
| Кличний | поління | поління |
поління Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |