ПОКОЛІННЯ

ПОКОЛІ́ННЯ, я, с.

1. Сукупність родичів однакового ступеня спорідненості щодо спільного предка. У великій родині Річинських жінки всіх поколінь жили виключно за спинами своїх чоловіків (Вільде, Сестри.., 1958, 527); На дворищі, де жив Ант, а до нього ще чимало попередніх поколінь, споконвіку працювали самі на себе (Скл., Святослав, 1959, 93); // Потомство тварин або рослин. Кожного року з гніздечка вилітатиме нове покоління, нові крильця будуть тріпатися в чистому, прозорому, свіжому, пахучому степовому повітрі (Тют., Вир, 1964, 202); Відібрані за розвиненістю кореневої системи рослини в наступних поколіннях перевершують за врожайністю рослини із звичайною кореневою системою на 2-З центнери зерна з гектара (Хлібороб Укр., 7, 1965, 32).

2. заст. Плем’я, рід або родина. Вони дуже брязкали чотками і, розмовляючи, повертались якось так сміливо, угласто.., що разом можна було б вгадати їх рід і північне покоління (Н.-Лев., І, 1956, 338); В Туапсе є де проходитися, особливо по гарних самітних околицях туапсинських; туди ціле покоління Шмідтів і прямувало надвечір (Крим., II, 1972, 106).

3. Люди близького віку, що живуть в один період часу. Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (Коцюб., І, 1955, 334); // кого, яке. Люди близького віку, зв’язані спільною діяльністю, спільними інтересами і т. ін. На драматургії М. П. Старицького, М. Л. Кропивницького, І. К. Тобілевича виховувались і зростали цілі акторські покоління (Минуле укр. театру, 1953, 95); Першим поколінням борців проти царизму були декабристи — продовжувачі революційних традицій О. М. Радищева (Ком. Укр., 5, 1967, 68).

З поколі́ння в поколі́ння: а) у спадок, від батьків до дітей; б) за традицією, від старших до молодших. З покоління в покоління поповнюють вони чорноморський флот капітанами, матросами, а дніпровський лиман лоцманами (Гончар, Тронка, 1963, 151); В сім’ї Грималюків мистецтвом художнього випалювання займалися з покоління в покоління, воно розвивалось на базі бондарського ремесла і було потомственою професією (Нар. тв. та етн., 3, 1965, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 35.

Покоління, ня, с. Поколѣніе. К. МХ. 44. Левиц. Пов. 324.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 274.

поколі́ння — сукупність родичів однакового ступеня спорідненості щодо спільного предка (колись — плем’я, рід, родина); у сполученні: з поколі́ння в поколі́ння — у спадок, від батьків до дітей або, за тради­цією, від старших до молодших.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 462.