ПОЗІХИ
Значення позіхи це
ПО́ЗІХИ, ів, мн. (одн. по́зіх, у, ч.). Мимовільні поодинокі глибокі дихальні рухи, здійснювані з широко відкритим ротом, а також звуки, що виникають при цьому. Федір позіхнув так, що мало рот йому не роздерся. За ним — Кесар. А там уже й на Миколу перейшли ті позіхи (Збан., Курил. о-ви, 1963, 65); // рідко. Те саме, що зітха́ння. Забудь, що я колись за ніжні вічка Весь обливавсь кипучими слізьми: Гидкий-бо то був час неволі-тьми За позіх твій, за млявий вигляд личка .(Граб., І, 1959, 260).
◊ По́зіхи змага́ють (беру́ть) кого — непереборно хочеться позіхати кому-небудь. Почне ж Тарас говорити про щось серйозно, вона умисне, ніби її змагають позіхи, прикриває долонею рота (Мушк., Чорний хліб, 1960, 114).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 817.
Позіхи, хів, м. мн. Зѣвота. Позіхи напали. Черк. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 264.
позіхи Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| poshi | позіхи |
позіхи Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pozikhy | pozikhy | pozikhy |
позіхи Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
позіхи Словоформи слова
| Називний | позіх | позіхи |
| Родовий | позіху | позіхів |
| Давальний | позіхові, позіху | позіхам |
| Знахідний | позіх | позіхи |
| Орудний | позіхом | позіхами |
| Місцевий | на/у позіху | на/у позіхах |
| Кличний | позіху | позіхи |
позіхи Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |
позіхи в англійській розкладці - gjps[b
Цитати української літератури з використанням слова позіхи
"Пес почав позіхати, а ці позіхи незабаром перейшли в судомне підвивання й тоскне виття"Білик Іван Іванович - Цар, якого вигодувала собака