ПОЗАЛИВАТИ

ПОЗАЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Залити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох, у багатьох місцях. Позаливала вода луки, луги, позносила млини, навіть позаливала хати, що стояли низько, над водою (Н.-Лев., І, 1956, 69); Серед делегатів навіть турбота: не позаливала б повінь дороги назад, поналиває балки — не проїдеш (Гончар, II, 1959, 175); // безос. Почалася глибока осінь, болота в нейтральній зоні позаливало водою, шляхи розмило (Скл., Легенд. начдив; 1957, 44).

Піт позалива́є (позалива́в) о́чі (лице́ і т. ін.); По́том о́чі позалива́ло — те саме, що Піт зали́в о́чі (лице́ і т. ін.) (див. залива́ти). [Степан:] Вчора цілий день мордувався [з речами] — легко сказати, і на теліжці, і на вокзалі, і на поїзді — аж потом очі позаливало (Коч., II, 1956, 460).

2. Облити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Другий лист від Лавріна.. було написано олівцем, і знову чорне чорнило позаливало багато солдатських рядків (Донч., III, 1956, 116).

◊ Позалива́ти о́чі — те саме, що Зали́ти о́чі (див. залива́ти). Горілку пити, гуляти — Махамед усім п’янюгам привід дає. Позаливають очі та шкоду, капості людям роблять (Мирний, І, 1949, 213); Позалива́ти о́чі (роти́) горі́лкою — частуючи горілкою, вином і т. ін., примусити замовкнути всіх або багатьох. Писарчук та староста крутять так, щоб ік своїй вигоді повернути,.. а після, як виявиться та не долічаться грошей, то вони .. всім.. очі горілкою позаливають (Григ., Вибр., 1959, 260); Громада була озвалась, то багатирь [багатир] зараз їй горілкою роти позаливав (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 790.

Позаливати, ва́ю, єш, гл. Залить (во множествѣ). На Великдень водами позалива. Мил. 183. Позаливала вода луги, сінокоси. Левиц. І. 127. Громада була озвалась, то багатирь зараз їй горілкою роти позаливав. Г. Барв. 174.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 255.