ПОДОХОДИТИ

ПОДОХО́ДИТИ, имо, ите, док.

1. Дійти куди-небудь (про всіх або багатьох).

2. Стати відомими кому-небудь (про чутки, вісті і т. ін.). З кількох ям подоходили до нього вісті, що показалися надзвичайно багаті джерела нафти (Фр., VIII, 1952, 402).

3. Досягти певного віку (про всіх або багатьох).

Подохо́дити [до] літ (ві́ку, до зро́сту) — те саме, що Дійти́ [до] літ (до зро́сту) (про всіх або багатьох) (див. дохо́дити).

4. Розібратися в чому-небудь; додуматися (про всіх або багатьох). Як же се, спитаєте, подоходили, що залізо або мідь пропускають тепло? (Сл. Гр.).

◊ [До] ро́зуму подохо́дити — те саме, що [До] ро́зуму дійти́ (про всіх або багатьох) (див. дохо́дити).

5. розм. Стати цілком готовим — спектися, засмажитися, зваритися (про все або багато чого-небудь); // Дозріти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 755.

Подоходити, димо, дите, гл.

1) Дойти.

2) Дойти, достичь, добиться. Люде з розумом та з мовою, а потім ще з запомогою письменства, подоходили до кращих порядків. Дещо.

3) Узнать, додуматься. Як же се, спитаєте, подоходили, що залізо або мідь добре пропускають тепло? Дещо.

4) — розуму. Вырасти и сдѣлаться разумными.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 246.