ПОГРІТИ
Значення погріти це
ПОГРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., перех. 1. Гріти, зігрівати якийсь час. Видно було по сліду, як бігла дівчинка за саньми, і доки вона добігла, і як верталася назад… Верталася, щоби погріти покинутого братця… (Хотк., І, 1966, 72); На самому курені вгніздився здоровецький гарбуз, неначе виліз, щоб погріти своє біле черево на сонці (Н.-Лев., II, 1956, 262); Дітвора.. починала сміятися, а іноді і чубитись, безцеремонно стягувати з якогось щасливця чоботята, щоб і Ванько в них бодай трохи ноги погрів (Стельмах, І, 1962, 207); * Образно. Хоч би чим трохи одвести свою самотню душу, погріти одиноке серце (Мирний, II, 1954, 101).
◊ Погрі́ти ру́ки — нажитися нечесно, незаконно. — Землі вистачить, — прикро відмахнувся Потьомкін, якого неприємно вразив натяк Головатого на те, що й сам найясніший добренько погрів руки коло запорозької земельки (Добр., Очак. розмир, 1965, 11).
2. розм. Те саме, що поби́ти 1. — Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш, Вибр., 1969, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 724.
Погріти, грію, єш, гл.
1) Нагрѣть. Буде чим руки погріть. Ном. № 9851. Та ж хаточка без вікон, без дверей, у тій хатці вітер не повіє і сонечко не погріє. Мил. 183.
2) Побить. Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів ломакою спину, дак син не дає. Г. Барв. 337.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 236.
погріти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| warm | погреть |
погріти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pohrity | pohrity | pohrity |
погріти Рід - дієслово, доконаний вид
погріти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | погрію | погріємо |
| 2 особа | погрієш | погрієте |
| 3 особа | погріє | погріють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | погрів | погріли |
| Жіночий рід | погріла | |
| Середній рід | погріло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | погріймо | |
| 2 особа | погрій | погрійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | погрівши |
погріти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
погріти в англійській розкладці - gjuhsnb
Цитати української літератури з використанням слова погріти
"Довбається, часом шипуче посвистує крізь верхню губу й час од часу ховає кулаки в кишені, щоб погріти пальці."Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина
"Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі!»"Куліш Пантелеймон Олександрович - Чорна Рада
"Хоч би чим трохи одвести свою самотню душу, погріти одиноке серце"Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні
"Добре довелось погріти чуба, бо дерево було міцне, як залізо, а я, окрім складаного ножика, не мав іншого інструмента"Дімаров Анатолій Андрійович - На коні й під конем
"На самому курені вгніздився здоровецький гарбуз, неначе виліз, щоб погріти своє біле черево на сонці"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Микола Джеря
"Замість одної великої війни Сулейман оточував свою імперію вогнищами війн маленьких, щоб його вірні акинджії мали де погріти свої загребущі руки і не обростали жиром зледащіння."Загребельний Павло Архипович - Роксолана
"— Треба мені голову змити: звели погріти окропу в казані."Васильченко Степан Васильович - Чорний орел
"Отож і кортіло песиголовцям погріти свої брудні руки."Шаповал Іван Максимович - В пошуках скарбів
"Та й собі все ж таки хотілось погріти старечі, замурзані, півкультурні руки як не в Африці, то на Балканах, як не „хвартушками”, то просто захватом."Винниченко Володимир Кирилович - Відродження Нації
"«Усім нам довелося таки добре «погріти чуби», щоб щільними переборками відгородити наш ярус"Бережний Василь Павлович - В зоряні світи