ПОГОНИЧ
Значення погонич це
ПОГО́НИЧ, а, ч. 1. Той, хто поганяє, супроводжує запряжених або нав’ючених тварин (коней, волів і т. ін.). Запрягли [запорожці] коні в ридван, посадили Василя Невольника за погонича і помчали нас із двору (П. Куліш, Вибр., 1969, 194); Солдати, їздові, погоничі верблюдів і козаки — всі разом кинулися до теплих хвиль [моря] (Тулуб, В степу.., 1964, 259); * Образно. — Не дуже я приємний для ледарів погонич, Але й мені замало приємності від них (Бажан, Вибр., 1940, 132); // Те саме, що візни́к
1. Він усе штовхав погонича кулаком у спину, ..як тільки фаетон нахилявся набік (Н.-Лев., II, 1956, 204); Екіпаж прискорив хід і був би викинув своїх їздців, якби погонич раптом не стримав гарячих коней (Кач., II, 1958, 230).
2. Той, хто супроводжує худобу, коней, коли їх переганяють куди-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 719.
Погонич, ча, м.
1) Погонщикъ, работникъ, погоняющій воловъ при пахотѣ или у чумаковъ. Рудч. Чп. 90. От він узяв, нарвав війце і підпріг єї, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. І. 180.
2) Возница. Ляснув погонич пугою, коні… потюпали і зникли з очей. К. Оп. 5.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 234.
пого́нич = пого́нець — той, хто поганяє, супроводжує запряжених або нав’ючених тварин (коней, волів і т. ін.); також візник.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 461.
погонич Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the driver | погонщик |
погонич Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pohonych | pohonych | pohonych |
погонич Рід - іменник, чоловічий рід, істота
погонич Словоформи слова
| Називний | погонич | погоничі |
| Родовий | погонича | погоничів |
| Давальний | погоничеві, погоничу | погоничам |
| Знахідний | погонича | погоничів |
| Орудний | погоничем | погоничами |
| Місцевий | на/у погоничі, погоничу, погоничеві | на/у погоничах |
| Кличний | погоничу | погоничі |
погонич Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
погонич в англійській розкладці - gjujybx
Цитати української літератури з використанням слова погонич
"Спереду сидів молодий погонич, погейкував на п’ять пар гладких білих волів і розкидав у натовп, що висипав із Мангуша і Бахчисарая в ущелину Ашлама-дере, барвисті хустинки"Іваничук Роман Іванович - Мальви (Яничари)
"Не хапайтесь!— обізвався погонич."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Навіжена
"Погонич дістав коней кінчиком батога тільки до хвостів"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Старосвітські батюшки та матушки
"— Одчиняй, старий, швидше! Плуганиться, неначе вiвця з перебитою ногою, — крикнув погонич за ворiтьми на старого Ярему."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Гетьман Iван Виговський
"Він догадувавсь, що й погонич, певно, знає про те діло, знає й осавула, знає й увесь Стеблів, знатиме й уся Вербівка і всі пани-сусіди"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Микола Джеря
"Ляснув погонич пугою; коні заржали, почувши лугову пашу; потюпали і зникли з очей і з возом, і з погоничем, і з дівчатами."Куліш Пантелеймон Олександрович - Орися
"Погонич якось задивився й не доглядів, як машина смикнула батіг з його рук, підвернула під себе, й знову об пужално коси поскліпувалися"Мирний Панас - Лихо давнє й сьогочасне
"Антін повіз мене як погонич і навіть взяв з собою косу, маючи на думці і помогти косарям, та й стати коло їх за пригонича"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Українські гумористи та штукарі
"Сонце з батогом проміння вогняний погонич."Антонич Богдан-Ігор Васильович - Вітражі й пейзажі