ПЛАВ

ПЛАВ, у, ч.

1. Дія за знач. пла́вати 1, 2. Ти пливеш на той бік з ними [дітьми] Їхнім плавом легкоплавним, Мов пригадуєш дитинство, Що колись отут цвіло (Вирган, Квіт. береги, 1950, 166); Еол молебнем вдовольнився І вітрів зараз одвернув, Троянський плав перемінився (Котл., І, 1952, 163).

◊ На плаву́ — в стані плавання, на воді. Промигнув човен кулеметників, ведучи вогонь на плаву (Гончар, III, 1959, 352); Завдяки самовідданості матроса Володимира Бучного наш корабель лишився на плаву (Ткач, Моряки, 1948, 125).

2. Те саме, що поті́к 1, 2. Як дівочий сон чарівний, як сріблисті блиски зір, Ніагари мчить плав рівний крізь зелений первобір [праліс] (У. Кравч., Вибр., 1958, 131); Серед того невпинного людського плаву геть одсторонь собі походжали наїжджі пани невеличкими гуртами (Мирний, III, 1954, 258); *У порівн. Як плав пливе — військо йде (Номис, 1864, № 7679); По улицях — наче плав пливе! — кишить по їх народу всякого (Мирний, III, 1954, 158); Народ.. звідусюди мов плав пливе (П. Куліш, Вибр., 1969, 165).

◊ Пла́вом пливти́ (плисти́, ли́нути, іти́ і т. ін.): а) іти, рухатися натовпом, безперервним потоком. Широкі вулиці великого міста, що раніш по них плавом плив усякий люд, тепер спорожніли (Вас., Вибр., 1954, 227); Навпростець дорослі, діти Плавом линуть звідусіль (Воскр., Цілком.., 1947, 27); б) безперервно прибувати, надходити у великій кількості. Що то перебувало і старостів по закону, і так людей.., щобто висватати Галочку. Щодня було плавом пливуть (Кв.-Осн., II, 1956, 313); Багатство садів, безмежного поля, лісів плавом пливло до княжих.. сусіків (Скл., Святослав, 1959, 189).

3. Сміття, різні предмети, що пливуть по річці суцільним потоком (звичайно під час повені). Я пливу за водою.. І плав пливе. Пропливають лози, верби, в’язи, тополі у воді (Довж., Зач. Десна, 1957, 476); * У порівн. Злилось як плав (Сл. Гр.).

4. Невеликі мулувато-торф’янисті плавучі утворення з коренів і стебел очерету, рогозу, вкриті рослинами. Кругом обняла його [хутір] річка з зеленими плавами, лозами й очеретами (П. Куліш, Вибр., 1969, 49); Плави постійно або періодично плавають, вони відокремлені від берегів або з’єднані з ними (Бот. ж., X, 3, 1953, 34).

5. Ділянка трясовини, де під шаром рослинності є вода. Вночі через болото переходила [Оленка], в плаву провалилася (Горд., Діти.., 1937, 44).

ПЛАВ… Перша частина складних слів, що відповідає: 1) слову плаву́чий, напр.: плавба́за, плавбатаре́я, плавзаво́д, плавла́вка і т. ін.; 2) слову пла́вальний, напр.: плавза́сіб і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 554.

Плав, ву, м.

1) Пловучій островъ изъ камыша и небольшихъ растеній. Поп. 258. Коломак весною дуже грав: відриває часом плави з вільхами і лозою і зносить далеко. О. 1861. VIII. 93.

2) Трясина, гдѣ подъ слоемъ растительности вода. О. 1861. VIII. 26. Мнж. 189. Плав так і двигтить. На плавах стоїть і маяче в воді високий, густий, широколистий очерет. О. 1862. VIII. 16. Селезень на ставу, утінка на плаву. Мет. 214. Хай він під плав піде! Проклятіе: пожеланіе смерти. Мнж. 162.

3) Соръ, всякіе предметы, плывущіе по рѣкѣ сплошнымъ слоемъ. Мнж. 170. Злилось як плав. Мнж. 170. Плавом, як плав пливе. Множество двигается. Мнж. 170. Як плав пливе — військо йде. Ном. № 7679.

4) Правильное перо, маховое перо (у птицъ). Вх. Пч. І. 15. Ум. Плавок, плаво́чок. Мет. 214. Ой підпалю, підпалю селезневі косиці, щоб же він не літав на чужії плавочки. Грин. III. 78.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 190.