ПИТОМИЙ

ПИТО́МИЙ¹, а, е. Стос. до вимірювання тіл, явищ відносно чого-небудь. Металеві сплави мають значно більший питомий опір, ніж чисті метали, з яких складаються ці сплави (Курс фізики, III, 1956, 74); За рахунок високої питомої потужності «Фіат-124» розвиває швидкість близько 144 кілометрів на годину (Наука.., 3, 1967, 27).

◊ Пито́ма вага́ кого, чого — кількість, роль, значення або місце кого-, чого-небудь десь, у чомусь. У розвинутих капіталістичних країнах питома вага жінок у загальній кількості зайнятої робочої сили зростає і становить третину робочих місць (Ком. Укр., 6, 1970, 33); Кипуча м’язів радість, Ти вже вдома. Обмив утому в ключовій воді. В очах твоїх вогонь, краса в ході — Це трудового дня вага питома (Дор., Тобі, народе.., 1959, 75).

ПИТО́МИЙ², а, е.

1. заст. Рідний. Кричать солдати на палубі корабля, Уздрівши зубчастий Тауер, уздрівши місця питомі (Бажан, Роки, 1957, 193).

2. рідко. Характерний для кого-, чого-небудь; притаманний комусь, чомусь. Однією з питомих рис перекладача, що є запорукою успішної роботи, Рильський вважав здатність перевтілюватись (Криж., М. Рильський, 1960, 197).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 370.

Питомий, а, е. = Питимий. Левиц. І. Поп. 256.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 155.