ПЕРЕЧИЩАТИ

ПЕРЕЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЧИ́СТИТИ, чи́щу, чи́стиш, док., перех.

1. Звільняючи від бруду, пилу, копоті і т. ін., чистити все, багато чого-небудь або щось багато разів. В Сашка вже боліли і ноги, і руки, і спина, в очах аж тьмарилося — він перечистив за день не менше як пар п’ятдесят [чобіт і черевиків], і майже нічого не їв (Смолич, V, 1959, 39); Полк робив свої немудрі й нескладні справи..: на потрібній відстані було поставлено округ сторожу, кулеметники перечистили кулемети, а стрільці — гвинтівки (Ю. Янов., II, 1958, 213); // Звільняти від домішок (перев. зерно). Молотили хліб ціпами, зерно провіювали лопатами та перечищали решетами (Збірник про Кроп., 1955, 12).

2. Звільняючи від бруду, пилу, копоті і т. ін., чистити ще раз, повторно або заново, по-іншому. Уранці почистили [коней], а це ще раз усіх перечищаємо (Мур., Бук. повість, 1959, 7); Шкіпер вирішив затриматися в бухті на добу, перечистити мотор (Трубл., Шхуна.., 1940, 3).

3. Очищати, відділяти від шкірки, шкаралупи і т. ін. все або багато чого-небудь. Дівчинка пообідала швидко, бо ніколи ж, треба ще кукурудзу перечистити, а тоді — за уроки (Донч., IV, 1957, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 319.

Перечищати, ща́ю, єш, сов. в. перечистити, чищу, стиш, гл.

1) Перечищать, перечистить.

2) Прочищать, прочистить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 144.