ПЕРЕХОВУВАТИСЯ

ПЕРЕХО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕХОВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Ховатися де-небудь, укриватися якийсь час. Нічого іншого не лишалося, як звернутися до того мірошника, бо переховуватися далі на цьому боці було небезпечно (Коцюб., І, 1955, 352); Вона [хата] вся розвалена і стоїть пусткою. Я там іноді переховуюсь (Ю. Янов., І, 1958, 308); Один тільки хлопчина майже чудом переховався за комином і розповів потім про різню (Фр., І, 1955, 366); Два поранених бійці, блукаючи в крові і горі, зайшли.. до одної старої жінки переховатися од смерті й води напитись (Довж., III, 1960, 354).

2. розм. Ховатися в новому, іншому місці.

3. тільки недок., розм. Те саме, що зберіга́тися 1. Листи і малюнки [Т. Шевченка] переховуються у [князя] Гагаріна в Москві, запаковані в скриню (Крим., Вибр., 1965, 605); Він пішов у селище, в подвір’я, де містилася слюсарня і переховувався свердлильний інструмент (Коцюба, Нові береги, 1959, 14).

4. тільки недок. Пас. до перехо́вувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 310.

Переховуватися, вуюся, єшся, сов. в. перехова́тися, ва́юся, єшся, гл.

1) Прятаться, спрятаться, укрыться на извѣстное время. Скільки раз вона переховувалась по чужих хатах, по клунях, поки в йому було не простигне той пекельний вогонь. Левиц. Пов. 106.

2) Сохраняться, сохраниться. Я таки й чував про старого Филона, що в його старосвіщина переховується. Г. Барв. 181.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 142.