ПЕРЕХВОРІТИ

ПЕРЕХВОРІ́ТИ і діал. ПЕРЕХОРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Перенести яку-небудь хворобу, прохворіти якийсь час. [Бичок:] Кажуть, що Христя заслабла і не встає, зовсім немощна… Та нехай лучче перехворіє, ніж піде за обідраного злидня!.. (Кроп., І, 1958, 467); Хоч Кузьма після того таки перехворів, температуру йому нагнало, і нога була, як колода, але, бач, вижив (Гончар, Тронка, 1963, 31); Люди, які вже перехворіли на [інфекційний] гепатит, стають імуностійкими і більше не хворіють на цю хворобу (Наука.., 2, 1958, 55); // перен. Особливо гостро пережити яке-небудь горе, якусь неприємність. Погомоніти уволю може [стара] тільки з оцією худобиною, яка аж перехворіла, коли старого забрали в тюрму (Стельмах, І, 1962, 611).

2. Перенести багато чи кілька хвороб; перенести яку-небудь хворобу (про всіх або багатьох).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 307.

Перехворіти, рію, єш, гл. Переболѣть. Инший віл перехворіє та й живе, а инший здохне. Лебед. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 142.