ПЕРЕХВАЛЮВАТИ

ПЕРЕХВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕХВАЛИ́ТИ, хвалю́, хва́лиш, док., перех. і без додатка. Хвалити більше, ніж слід. — Я й зараз міцна. Ти не перехвалюй мене, Юрку (Томч., Жменяки, 1964, 175); [Передерій:] Василь Трохимович?.. Самий справедливий законник! [Xрапко:] Спасибі вам… Глядіть тільки не перехваліть (Мирний, V, 1955, 123); Фашисти свої сили перехвалили, а їх б’ють, як і били (Укр.. присл.., 1955, 422).

◊ Перехва́лювати (перехвали́ти) на оди́н бік — надмірно вихваляючи, псувати кого-небудь. Усі тітки, дядини та кузинки пестили Настусю, мазали її та хвалили, аж перехвалювали на один бік (Н.-Лев., IV, 1956, 228); [Зачепиха:] Спасибі тобі, мій синочку. От і кажуть, що товариство перевелось! [Іван:] Та ну-бо вже, не хваліть, а то перехвалите на один бік! (Кроп., І, 1958, 107).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 307.

Перехвалювати, люю, єш, сов. в. перехвалити, лю́, лиш, гл. Перехваливать, перехвалить. Перехвалить на один бік. Ном. № 7478.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 142.