ПЕРЕТРАЧУВАТИ

ПЕРЕТРА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕТРА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., перех., розм.

1. Витрачати більше, ніж слід.

2. Витрачати все або багато чого-небудь. [Козидорога:] Досить ти навійтувався.. і свого власного добра перетратив (Фр., IX, 1952, 395).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 301.

Перетрачувати, чую, єш, сов. в. перетра́тити, чу, тиш, гл. Тратить больше чѣмъ слѣдуетъ, перерасходовать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 141.