ПЕРЕСІКАТИ

ПЕРЕСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСІ́КТИ, ічу́, іче́ш; мин. ч. пересі́к, ла, ло; док., перех.

1. Розсікаючи, розділяти навпіл, на частини. Пугою [пліттю] обуха не пересічеш (Номис, 1864, № 1094); // Пробивати наскрізь у кількох місцях по прямій лінії (перев. кулями). Бандити пересікли кулеметом Василя (Стельмах, II, 1962, 8).

2. Рухатися, переміщуватися поперек чого-небудь, у поперечному напрямі. Коли заслон, розтягнувшись вервечкою,.. пересікав колію через переїзд на другому від станції кілометрі, з недалекого хутора раптом знялася стрілянина (Смолич, V, 1959, 656); Вони пересікли дорогу, минули поляну (Шиян, Гроза.., 1956, 375); // Розташовуватися, пролягати поперек чого-небудь, перехрещуючись із ним. Це був зовсім свіжий слід від чобіт, і вже біля самого ганку він пересікав сліди, що їх зробила Улянка (Донч., IV, 1957, 81).

3. Переміщуватися через якийсь простір від початку до кінця. Лиш пігнав [Дмитро] у шаленій радості! Пігнав, як олень, розбиваючи весінньою кригою затягнені калюжі, пересікаючи поля з озиминою наскіс (Хотк., ІІ, 1966, 104); Пастушенко пересік майдан і звернув у завулок (Десняк, Десну.., 1949, 292); // Розташовуватися, пролягати по поверхні чого-небудь від одного краю до другого. Вулицю пересікали довгі тіні дерев і антен, що густо стирчали над дахами будинків (М. Ю. Тарн., Як на.. ниві, 1958, 115); Асфальтована дорога пересікла село уздовж.

4. Рухаючись поперек чогось, перегороджувати кому-, чому-небудь шлях. [Благонравов:] Німці, щоб не потрапити у повне оточення, змушені будуть залишити станцію Колокол і вирушити єдиною вільною дорогою, але її легко пересікти Огнєву (Корн., II, 1955, 20).

5. перен. Припиняти що-небудь, не давати розвинутися чомусь. Микола Павлович пересік, як здавалося йому й досі, початок роману Ганни Михайлівни, загасив іскру кохання її до пейзажиста (Л. Янов., І, 1959, 378).

6. тільки док. Зарубати всіх або багатьох; порубати, посікти всіх або багатьох. Коні з налитими жахом очима тривожно косились: що? чи нема ще де ворога? всіх пересікли? (Тич., І, 1957, 265); // Побити різками всіх або багатьох. Унковський наказав пересікти різками сотні людей (Іст. УРСР, І, 1953, 484).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 278.

Пересікати, ка́ю, єш, сов. в. пересікти, січу, че́ш, гл. Пересѣкать, пересѣчь. Пугою обуха не пересічеш. Ном. № 1094.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 137.