ПЕРЕРІЗ

ПЕРЕРІ́З¹, а, ч. Кадіб, виготовлений із перетнутої на дві частини бочки. — Там цілі перерізи гороху… (Морд., І, 1958, 144); Воду в перерізи подають ручним насосом (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 94); * У порівн. Тато.. тільки спить, їсть і гуляє. Зате приїде такий грубий, що вчотирьох не обнімете, як переріз (Коцюб., III, 1956, 310).

ПЕРЕРІ́З², у, ч.

1. Дія за знач. переріза́ти.

2. Місце перетину, розрізу чого-небудь. Орнамент складався з широких, округлих в перерізі валиків (Археол., IX, 1954, 137).

3. Поверхня, площина, по якій що-небудь перетнуте, розрізане. Переріз правильно виготовленого бумеранга нагадує переріз крила літака (Наука.., 4, 1966, 55); Поперечний переріз; // Плоска геометрична фігура, утворена в місці перетину якогось тіла площиною. Перерізом називається фігура, яку дістанемо при пересіченні деталі січною площиною (Слюс. справа, 1957, 81).

∆ Золоти́й перері́з — те саме, що Золоти́й пере́тин (див. пере́тин).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 266.

Переріз, зу, м. Срѣзъ, половина перерѣзанной поперегъ бочки. Уже повен переріз води наносила.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 135.