ПЕРЕПИТУВАТИСЯ

ПЕРЕПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Питати кого-небудь, дізнаватися про щось; розпитувати. Зима, холод, мороз! Оце негарний час! Тільки він почина надходити, мати гірш плаче та усе перепитується: — Як то ми перебудемо? (Вовчок, І, 1955, 289); — Я перепитувавсь через людей — батько та мати вбогі, то й не думають віддавати дочку цієї осени [осені] (Гр., II, 1963, 95).

Пита́тися та перепи́туватися — те саме, що Пита́ти (розпи́тувати і т. ін.) та (і, й) перепи́тувати (див. перепи́тувати). Як дійшли вже вони літ дорослих.., середній брат зробивсь ще цікавіший, — усього питавсь та перепитувавсь (Вовчок, І, 1955, 309).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 250.

Перепитуватися, туюся, єшся, гл. Спрашивать другъ друга. Стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити. Єв. Л. XXII. 23.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 131.