ПЕРЕНОСИТИСЯ

ПЕРЕНО́СИТИСЯ, о́шуся, о́сишся, недок., ПЕРЕНЕСТИ́СЯ, су́ся, се́шся, док.

1. Переходити куди-небудь, несучи, доставляючи когось, щось або переміщатися кудись. Від розвилки діаметр руди вужчає. — Не сьогодні-завтра їй кінець, і нам доведеться переноситись в інше місце [шахти] (Досв., Вибр., 1959, 180); Самієв перекинув її [батарею] на поміч сусідові далеко на лівий фланг, куди зараз перенісся центр бою (Гончар, III, 1959, 362); * Образно. Сонце наче заснуло, вітер затих і перенісся з землі на небо (Коцюб., II, 1955, 323); // Передаватися усно, поширюватися через покоління людей. Десь в далекім Гіндустані.. тисячі літ переносилися [оповідання] з уст в уста (Хотк., II, 1966, 17); // Переводитися (про погляд). Погляди зупиняються на ворожій мовчазній висоті, переносяться далі від неї — вліво (Гончар, III, 1959, 36).

2. Стрімко, швидко перебігати, переїжджати, перелітати і т. ін. з місця на місце, долаючи щось. На далекому плесі кахкала дика качка, зашелестіла в оситнягу, збила крилами воду і перенеслася над огнем, неначе грудка чорної ріллі (Н.-Лев., II, 1956, 216); Верник швидко присів і рвучким стрибком перенісся на край урвища (Мур., Бук. повість, 1959, 27); * У порівн. Цюкаючи ті дровця, мав [Михайло] надзвичайне вдоволення — так, ніби оце перенісся у свої рідні Казаккаси на батьківське подвір’я (Збан., Сеспель, 1961, 386); // перен. У думках, в уяві примушувати себе опинитися в іншому місці, часі, в інших обставинах і т. ін. Погуляймо тепер у просторах свого серця і, минаючи багато міст і сіл, старих багатолітніх курганів, перенесімося в Дубно на Волині (Довж., І, 1958, 198); Дивлячись на цей старий козацький монастир, він перенісся в далекі часи (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 203).

Ду́мкою (думка́ми, у думка́х, спо́гадами і т. ін.) перено́ситися (перенести́ся) — в уяві опинятися в іншому місці, часі, в інших обставинах і т. ін. Тому й переносився Матвій своїми думками в далекі забуті дні (Ірчан, II, 1958, 243); Олексій Федорович перенісся спогадами на Дніпропетровщину (Шер., В партиз. загонах, 1947, 12).

3. Переміщатися з одного місця на інше. Село було раніше в низині, на гнилих землях, а після колективізації поступово перенеслося сюди (Смолич, Розм. з чит., 1953, 199); // заст. Переселятися на інше місце проживання, переходити на іншу службу. Швидко опісля він.. купив дім у Львові і перенісся туди жити (Фр., І, 1955, 345); Я став газетярем, видавав і редагував.. щоденний часопис, а відтак перенісся до Чернігівського земства, де служу й досі (Коцюб., III, 1956, 281).

4. перен. Спрямовуватися на що-небудь інше, на когось іншого. Отже, вартість засобів виробництва зберігається, переносячись на продукт (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 200); Валєнс знав, що Ганна була коханою Крайнєва, і тому частина його теплих почуттів переносилася і на неї (Собко, Зор. крила, 1950, 55); Тоді ввесь гнів її перенісся на голови друзяків та пособників їхніх (Л. Янов., І, 1959, 304).

5. тільки недок. Пас. до перено́сити. Катран.., являючи собою перекотиполе, переноситься вітром по степу (Укр. бот. ж., XVII, 1, 1960, 37); Вона [плівка] сушиться на барабанах — негативна й позитивна, переноситься з проявочної та фіксажної кімнати до промивочних баків на рамах (Ю. Янов., II, 1958, 98); Для заспокоєння Гудзій оголосив, що дебати переносяться на завтра (Головко, II, 1957, 561).

ПЕРЕНОСИ́ТИСЯ див. перено́шуватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 237 - 238.