ПЕРЕНОСИТИ

ПЕРЕНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ПЕРЕНЕСТИ́, есу́, есе́ш, док., перех.

1. Несучи, переміщати через що-небудь. [Явдоха:] Грицьку, а це моя сестра… Пам’ятаєш Галю, маленьку Галю, що ти було через калюжі на руках переносив (Мирний, V, 1959, 149); Мар’ян тим часом переносить косу через тин, потім перелазить сам (Стельмах, І, 1962, 650); Поки Антон переніс через ріку свою дружину, на ній не залишилося й сухого рубця (Чорн., Визвол. земля, 1959, 42); // Переміщати частини тіла, тулуб через що-небудь; спрямовувати навантаження на певну частину тіла. П’ять хвилин ранкової зарядки.. Дівчина переносить на ноги всю свою вагу і повільно, що є змоги перехиляється назад (Донч., II, 1956, 137); Ще мить — хлопець випростався і, тримаючись рукою за руль водохода, переніс ногу через борт (Донч., VI, 1957, 70); // Важко, з трудом, повільно переставляти (ноги). Неначе з берлоги Медвідь виліз, ледве, ледве Переносить ноги (Шевч., І, 1963, 250).

2. Несучи, переміщати кого-, що-небудь з одного місця в інше. [Кукса:] Які гроші? [Антон:] А ті, що ви на тім тижневі переносили уночі на леваду у полив’яному глечику… (Кроп., І, 1958, 169); Ось вони — славні наші літаки радянські, що легко переносять за призначенням людей в найкоротший час! (Тич., III, 1957, 421); Карпо з Лавріном перенесли Мотрину скриню в нову хату (Н.-Лев., II, 1956, 306); Два чоловіки з волі чи з неволі Перенести каміння мали з поля (Криж., Калин. міст, 1940, 54); // Переводити (погляд). — Рибалки мої, — переносить [жінка] погляд на дітвору, що в безладді спить на голих дошках полу (Стельмах, І, 1962, 588); // Заносити звідкись (запахи, пахощі і т. ін.). Стало свіжіти, з Дніпра потягнув вітрець і з того берега переніс пахощі там квітущих [квітучих ] тополь (Вовчок, І, 1955, 317); // перен. Відкладати на інший час. І кожного разу в них лишалося багато чого недосперечаного та недорадженого, вони з жалем переносили його на наступний вечір (Гончар, IV, 1960, 80); // перен. Примушувати в думках, в уяві звертатися до інших часів або інших місць, спонукати таке звертання. Шипшини кущ у мене під вікном Цвіте блідо-рожевим, скромним цвітом І переносить в молодість мене (Рильський, Зим. записи, 1964, 59); Нехай усміхнеться серце на чужині,.. дивлячись, як ти Всю славу козацьку за словом єдиним Переніс в убогу хату сироти (Шевч., І, 1963, 19).

◊ Немо́в ві́тром перенесло́ кого, безос. — хтось дуже швидко приїхав, прибіг або прийшов куди-небудь. [Суховій:] Либонь ще й четверті півні не співали, а я вже і в Конотопі.. Немов вітром мене перенесло або невидимою силою (Кроп., V, 1959, 325).

3. Змінювати місце знаходження чого-небудь або місце, де щось відбувається, відбуватиметься. Санремосці сподівались знов карнавальних розривок, але їх перенесли в Бордігеру (Л. Укр., V, 1956, 402); Верхоріччя Уралу бідне на воду, як для великого міста, і перенесли місто сюди, де Урал багатоводніший (Тулуб, В степу.., 1964, 47); — Тут недалеко провадяться меліоративні роботи.. Мені не потрібне оце озеро, і я вирішив перенести його в парк (Смолич, І, 1958, 74); // Пересувати з одного місця на інше (будівлю). Перенести будинок; // заст. Переводити з однієї роботи, посади на іншу. Ми знали перед кінцем шкільного року, що його [вчителя] шкільна рада перенесе або цілком звільнить зі служби (У. Кравч., Вибр., 1958, 376); Пана директора народної школи перенесли на іншу посаду, до іншого міста (Март., Тв., 1954, 192).

4. Направляти що-небудь в інше місце, спрямовувати, переводити з одного на інше. — Гарматний вогонь переносимо до лісу (Стельмах, II, 1962, 195); Але вогонь уже перенесли далі, і снаряди гомоніли десь за лісом (Тют., Вир, 1964, 505); // Передавати в іншу інстанцію, перепоручати комусь іншому. [Матрона:] А може й сам ти потайний сектяр [сектант]? [Комонник:] Я б радив так не жартувати, пані!.. Бо я перенесу цю справу на суд до твого мужа (Л. Укр., II, 1951, 527); // Поширювати на кого-небудь іншого, на щось інше. В нього лишилась дочка, Саша. Всю турботу й ніжність він переніс на неї, вона зазнала всю глибочінь його батьківської любові (Донч., III, 1956, 418); // Передавати думки, почуття, красу природи і т. ін. певними засобами. Ще як усе дома було гаразд, він завжди оповідав Ользі Власівні зміст ненаписаних наступних розділів, а потім ретельно переносив усе на папір (Хижняк, Килимок, 1961, 24); Коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то й з того був би задоволений (Коцюб., III, 1956, 402); Кваплячись перенести на полотно теплі рожеві відсвіти сонця, які грали на блакитній і густо-синій в затінках воді та стовбурах беріз, працював він швидко (Коз., Сальвія, 1959, 197).

5. Призначати що-небудь на інший час, день.[Енн:] Через якогось американця переносити годину обіду! Це нечувано (Собко, П’єси, 1958, 108); Репетицію відмінили й тут же вирішили, що прем’єру слід перенести на наступну неділю (Дмит., Наречена, 1959, 128); [Ольга:] На вечірньому засіданні моя доповідь першою стоїть. [Павло:] Скажи, щоб перенесли на завтра (Корн., II, 1955, 161).

6. Передавати усно, поширювати новини, плітки і т. ін. Вже давненько панночки приїжджі переносили, що який-то вже там лікар полковий хороший (Вовчок, І, 1955, 112); Знав він про всі хатні пльотки [плітки], де про що і про кого говорилось, переносив усе те далі, посердив не одну сім’ю з другою (Н.-Лев., І, 1956, 141).

7. Витримувати, перетерплювати що-небудь важке, неприємне, страждати від чогось і т. ін. Я мав грип і вже кілька днів переносив його на ногах (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 100); Імператор Никифор тяжко переніс цю втрату, дуже печалився, коли довелось ховати батька (Скл., Святослав, 1959, 385); // тільки недок.., з запереч. не. Не терпіти, дуже не любити кого-, чого-небудь. Катря кинула оком по хаті, побачила насупленого батька, грізну матір, саму не свою Соломію. Он що. Вони, виходить, навіть духу ковалівського не можуть переносити (Кучер, Прощай.., 1957, 349); Графиня не переносить ладану, і тому піп поклав у кадильницю якоїсь пахучої смоли (Донч., III, 1956, 60); // Витримувати низьку температуру. Багато видів плодових гібридів перенесли мороз і розцвіли (Довж., Зач. Десна, 1957, 243).

8. Відтворюючи що-небудь графічно, позначати в іншому місці. Жінки, раз по раз поглядаючи на дошку, переносять їх [слова] у свої зошити, невправно тримаючи загрубілими пальцями олівці (Цюпа, Назустріч.., 1958, 301); Рисунки передбачають і визначають певні розміри і форму кожної деталі й виробу в цілому. Треба вміти ці рисунки перенести на площину і поверхню оброблюваного матеріалу (Стол.-буд. справа, 1957, 94): // Писати в наступному рядку те, що не вмістилося в попередньому. Переносити слова треба за певними правилами.

ПЕРЕНОСИ́ТИ див. перено́шувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 236 - 237.

Переносити, шу, сиш, сов. в. перенести, су́, се́ш, гл.

1) Переносить, перенести. Перенесу ключі, не побрязкуючи. Мет. 26. Перенесла я її в комору, положила на лавці. МВ. І. 76.

2) Передавать, передать словесно, разсказать, разнести вѣсть. Вже давненько панночки приїжжі переносили, що який то вже там лікарь полковий хороший. МВ. (О. 1862. III. 44).

Переносити, шу́, сиш, гл. Переносить, перенести (многіе предметы). Я оті дрова переносив у хату, бо дощ помочить. Рудч. Ск. І. 170.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 129.