ПЕРЕЛЕЖУВАТИ

ПЕРЕЛЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЛЕ́ЖАТИ, жу, жиш, док.

1. неперех. Лежати довго, пролежувати який-небудь час. Витяг [Петро] один клунок з-під гамазеї, став і думав: — Додому нести? Ні, то дуже довго буде. Попереношу на могилу, нехай там перележать поки що (Гр., Без хліба, 1958, 101); — Нехай ваш кухар поріже на куски фунтів з п’ять щуки, посолить і дасть їй яку годинку перележати… (Ільч., Петерб. осінь, 1956, 179); За добрий місяць до початку зими випав білий і наче аж не холодний сніг. Перележав два дні й розтав (Ю. Янов., Мир, 1956, 263).

2. тільки док., перех., перен., розм. Завдати турботи, збитків, перебуваючи у когось, десь. [Надежда:] Якого тобі ще треба притулку? Хіба ти у нас пересидиш чи перележиш місце в хаті? (Кроп., III, 1959, 150); — Що там думати, — м’яко втрутилась Меланія. — Коли вже до мене приїхали, то хай у мене й зупиняються. Хати не перележать! (Гончар, І, 1954, 498).

3. неперех., рідко перех., а також із спол. поки, доки. Лежати, чекаючи закінчення, припинення чого-небудь (в основному небажаного); перечікувати. Дем’ян Нечипорук падає лицем у рахманну землю і.. перележує, поки через нього харамаркає снаряд (Смолич, Мир.., 1958, 154); — Ото, Василино, впросилась я до однієї бідної вдови, перележала важку годину… (Н.-Лев., II, 1956, 108); — Тоді й підете. А до того доведеться перечекати. — У вас? — Так. Тільки не тут, а на горищі. Там є сіно. Ви там перележите (Мик., II, 1957, 388).

4. тільки док., неперех., розм. Лежати, одужуючи від хвороби. — Я б ліпше пішла до Дарки на сіно, там би й перележала без ваших ковдр та без хіни… хоч би не гриз ніхто!.. (Л. Укр., III, 1952, 635); [Бабуся:] Це дідусь, Блудив по лісі, застудився І перележати впросився (Олесь, Вибр., 1958, 502).

Переле́жати в лі́жку — полежати якийсь час з метою одужання. Лікар звелів перележати в ліжку який день-другий (Мирний, V, 1955, 404).

5. перех., у сполуч. із сл. рука, нога, бік і т. ін., розм. Довго лежачи, доводити до заніміння, отерплості. Перележав боки, аж болять (Сл. Гр.).

6. неперех., розм. Псуватися від тривалого лежання і поганого зберігання.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 212.

Перележувати, жую, єш, сов. в. перележати, жу, жиш, гл.

1) Пролеживать, пролежать.

2) Пережидать, переждать лежа. Лізь мерщій на піч, перележиш там, поки вона піде.

3) Пролеживать, пролежать, отлежать. Перележав боки, аж болять.

4) Слишкомъ долго пролеживать, пролежать.

5) Приносить, принести порчу лежаньемъ. Та ночуй, — хати не перележиш. Грин. II. 77. Нехай хліб тут полеже, — він хати вам не перележе. ХС. VII. 420. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш. Ном. № 12203.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 124.