ПЕРЕКРУЧУВАТИ

ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех.

1. Крутити, надаючи вигляду спіралі; скручувати. Перекручувати жмут соломи.

2. Крутити, скручувати надто сильно; псувати, розривати скручуванням. — Не крути, бо перекрутиш (Номис, 1864, № 5868); — Почала я крутити цеп: і сиджу, і стою — та все кручу. Се ж не вірьовка тобі, щоб перекрутити, а залізо (Мирний, III, 1954, 165); Не міг [Юзько] рухати головою — йому перекрутили шию (Досв., Вибр., 1959, 137); * Образно. — Перекрутити погано і недокрутити погано. Як працювати? — Крути, та не перекручуй (Епік, Тв., 1958, 29); // перен. Змінювати кого-, що-небудь, змушувати стати іншим, діяти по-іншому. [Марія Іванівна:] Ти така смілива, така розумна.. І я така була, доню, не думай собі! А життя, знаєш, помалу перекрутило! (К.-Карий, II, 1960, 332); Отака була мати в Андрія Любчика. Вона не тільки загнала передчасно в могилу свого чоловіка, а й перекрутила синове життя (Хижняк, Невгамовна, 1961, 158).

3. Крутити, обертати, звичайно навколо осі; перевертати. Сиплють [ковалі] вугілля в горна, надувають міхи, розпікають крицю, б’ють, крутять, перекручують на ковадлі (Скл., Святослав, 1959, 95).

4. перен. Неправильно вимовляти, писати, навмисне чи випадково. Любив [Моримуха] жартом перекручувати.. мову (Фр., IV, 1950, 273); — Митько, — гукав кирпатий Петро Коломийчук, — чи не телятили мого бачати? І так само перекручуючи слова, йому відповідала Оксана: — Телятили, телятили (Донч., VI, 1957, 147); Мама послала листа пані Франковій та й перекрутила нашу адресу (Л. Укр., V, 1956, 33); Коли Бейбі у веселому настрої, то вживає в своїй мові чудернацьких слів, яких ніхто не в силі так влучно перекрутити (Ірчан, II, 1958, 141); // Надавати чиїм-небудь словам або вчинкам іншого змісту; перетлумачувати. Панотець щось до неї говорив, а Мундзьо перекручував ту мову і впевняв її, що панотець хоче її бити за зірвані квіти (Март., Тв., 1954, 301); "Я звиняюсь, — каже [директор], — ви проти нової школи, Ганно Антонівно?" А Ганна Антонівна тоді його пальчиком насварили, — не сміть мої слова перекручувати! (Ю. Янов., І, 1954, 25); Вона, певно, все перекрутила, зробивши Павла головним винуватцем цієї гіркої історії (Кучер, Прощай.., 1957, 139); // Пояснювати певні явища, події, поняття і т. ін. помилково, неправильно. Фактів я не перекручую, в правдивість висновків вірю щиро (Вас., Незібр. тв., 1941, 157); Комуністична партія Радянського Союзу .. веде боротьбу як проти ревізіонізму, так і проти догматизму, які перекручують наше революційне вчення (Ком. Укр., 7, 1965, 25); Буржуазія "хоче" обкарнати класову боротьбу, перекрутити і звузити її поняття.. (Ленін, 23, 1972, 228).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 208.

Перекручувати, чую, єш, сов. в. перекрути́ти, чу́, тиш, гл.

1) Перекручивать, перекрутить, испортить крутя. Не крути, бо перекрутиш. Ном. № 5868.

2) Извращать, извратить, исказить. Хиба ж я так казав? Ти зовсім перекрутив.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 123.