ПЕРЕКОШУВАТИСЯ

ПЕРЕКО́ШУВАТИСЯ¹, ується, недок. Пас. до переко́шувати¹.

ПЕРЕКО́ШУВАТИСЯ², ується, недок., ПЕРЕКОСИ́ТИСЯ, о́ситься, док. Робитися косим, кривим, асиметричним; розташовуватися косо, криво, асиметрично. Браунінг був системи "Астра", в якому чомусь більше куль перекошувалось, ніж стріляло (Панч, На калин. мості, 1965, 97); Хата стара, в землю входить, вікна перекосилися (Кучер, Трудна любов, 1960, 37); // у сполуч. із сл. очі, погляд і т. ін. Дивитися скоса, в одну точку. Іван знову засіпав руками, ногами, знову затріпалося все тіло, і знову налиті кров’ю баньки забігали, перекосилися (Л. Янов., І, 1959, 110); // у сполуч. із сл. обличчя, рот і т. ін. Набирати неприродного виразу від болю, посмішки, сильних почуттів і т. ін.; перекривлятися, спотворюватися. Глянули на молоду… А вона стоїть… очі вирячилися… рот перекосився, чорний… Учепилася за стіл, що аж пальці задубіли (Хотк., II, 1966, 99); Смугляве Баб’якове обличчя злиняло, посіріло, перекосилося від люті (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 220).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 205.