ПЕРЕКОЛЮВАТИ

ПЕРЕКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕКОЛО́ТИ, олю́, о́леш, док., перех.

1. Приколювати, підколювати що-небудь ще раз, повторно або заново, по-іншому. Переколювати стрічку.

2. Колоти чим-небудь гострим усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь; колоти в багатьох місцях; // Завдавати ударів чим-небудь гострим всім або багатьом; забивати, заколювати всіх або багатьох. Не дав бог свині роги, а то б все стадо переколола (Номис, 1864, № 3828); Здичавлені гурти [худоби].. враз запрудили собою весь перешийок.. Кинулася врозтіч батарея, а хто забарився, того перекололи, перетоптали на місці (Гончар, II, 1959, 82).

3. Колоти, розбивати ударами на частини все або багато чого-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 200.

Переколювати, люю, єш, сов. в. переколоти, лю, леш, гл.

1) Перекалывать, переколоть, расколоть.

2) Перекалывать, переколоть (многихъ); перебодать. Все стадо переколола. Ном. № 3827.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 122.