ПЕРЕКИСАТИ

ПЕРЕКИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. переки́с, ла, ло і переки́снув, нула, ло; док.

1. тільки 3 ос. Ставати надто кислим після довгого бродіння. Піч треба дуже натоплювати, щоб у хаті було дуже тепло та душно, а то тісто перекисне (Кв.-Осн., II, 1956, 226); Вдома зараз стоїть діжа з учиненим хлібом. Треба вже місити, бо перекисне (Мокр., Сто.., 1960, 12).

2. розм. Дуже намокати під дощем. По дощеві перемочиться, перекисне (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 195.

Перекисати, са́ю, єш, сов. в. перекиснути, ну, неш, гл.

1) Перекисать, перекиснуть. Тісто перекисне.

2) Перемокать, перемокнуть, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне. Зміев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 121.