ПЕРЕД

ПЕ́РЕД, у сполуч. із займ. я в оруд. в. одн. пе́реді, пе́редо, прийм. Уживається з оруд. і знах. відмінками. Сполучення з пе́ред виражають: Просторові відношення.

1. з оруд. і рідко знах. в. Уживається при позначенні: а) розташування, перебування і т. ін. на деякій відстані від переднього боку чого-небудь, лицьової сторони когось, чогось. Перед хатою стоїть старий гіллястий ясен, усю хату й половину дворища вкриває він своїми вітами (Вас., І, 1959, 111); Зав’язувала [пані] палець і, держачи його перед себе, бігла з столової в кухню (Коцюб., II, 1955, 250); б) розташування, перебування і т. ін. у безпосередній близькості від кого-, чого-небудь; біля. Зоня помахала хусточкою в себе перед носом (Л. Укр., III, 1952, 654); Поставила [Віста] просто на камені перед вогнищем дерев’яну миску (Скл., Святослав, 1959, 9); Панас Половець стояв перед братом Іваном та його комісаром Гертом (Ю. Янов., II, 1958, 177); в) розташування, перебування на чолі, попереду кого-, чого-небудь. — Постривайте… світ — не хата, А ви малі діти, Нерозумні. Хто ватажком Піде перед вами, Хто поведе? (Шевч., І, 1963, 77); Вона йшла перед нього свіжа і чиста.. і сміялась весело й тепло (Коцюб., II, 1955, 213); Перед Чернишем ступав Гай, несучи на собі важку металеву плиту (Гончар, III, 1959, 60); г) напрямку руху, пролягання в лицьовий бік кого-, чого-небудь або від лицьового боку когось, чогось. Кинь хліб за собою, прийде перед тобою (Номис, 1864, № 4420); Міжгір’я гриміло бойовим клекотом. Перед Чернишем, утікаючи, скреготали по камінню ковані чоботи (Гончар, III, 1959, 119); Став [Оксен] танцювати гопак на манір лезгинки, пружно викидаючи перед собою носки чобіт (Тют., Вир, 1964, 209); Перед нас дорога простелилась (Рильський, III, 1961, 314).

◊ Пе́ред [са́мим] но́сом — дуже близько до кого-небудь. Пан.. бив [хлопця] за те, що той ніби покрав [цяцьки], тоді як.. цяцьки або стояли, або лежали тут же перед носом… (Мирний, І, 1949, 261); Білки дивилися на них з дерев, сотні куріпок ліниво здіймалися в повітря перед самим носом подорожніх (Багмут, Щасл. день.., 1959, 211).

2. із знах. і оруд. в. Уживається при позначенні: а) стикання кого-, чого-небудь з кимсь, чимсь під час або в кінці руху. Ой прибіг мій козаченько та й перед ворота: — Вийди, Дзюбо моя люба (Чуб., V, 1874, 230); Щодень, то неборак, знай, молиться все богу, Щоб швидше дівчину побачити небогу. І.. воликів, знай, хльоста батогом, Поки опиниться перед своїм двором (Г.-Арт., Байки.., 1958, 46); Перед нами — грізний міст… А за мостом… Гудуть набої… (Сос., II, 1958, 339); Орлюк і Уляна зупинились перед невеликим столом. На столі.. лежав великий вінок з колосся (Довж., І, 1958, 334); б) зупинки, затримки і т. ін. у зв’язку з якоюсь причиною (чимсь побаченим, почутим тощо). Витріщаються підсліпі очі, уздрівши перед собою польову квітку (Мирний, IV, 1955, 296); Змучений і втомлений стояв він біля веранди перед зламаною лілією (Довж., І, 1958, 408); в) зорового сприймання, оглядання кого-, чого-небудь. Як вийти з тих печер та стати од сонця, — перед тобою усе тільки гори крейдяні біліють високі (Вовчок, І, 1955, 180); Перед ними в долині розіслалося місто (Мирний, III, 1954, 75); Сиза північ встала потай Перед вояками (Бажан, II, 1947, 71); в) розташування, розміщення кого-, чого-небудь попереду від себе, в безпосередній близькості від себе. Він несподівано сідає на землю і починає розкладати перед собою патрони (Довж., І, 1958, 121).

3. з оруд. і заст. знах. в. Уживається при позначенні: а) розташування у безпосередній близькості від кого-, чого-небудь, що має до когось, чогось певне відношення. Еней.., Горілку, пиво, мед і брагу Поставивши перед ватагу, Для збору в труби засурмив (Котл., І, 1952, 167); Олімпіада.. перед Катериною поставила кошик (Чорн., Визвол. земля, 1959, 194); б) розташування, зупинки в безпосередній близькості від кого-, чого-небудь з метою подивитися, звернутися і т. ін. Панночка стоїть перед дзеркалом і вже усе зриває з себе (Вовчок, І, 1955, 106); Стає [Іфігенія] перед олтарем (Л. Укр., І, 1951, 162); Гурт збився перед "дошкою змагання", що вже тепер висить на тичці (Головко, І, 1957, 335); в) зупинки, відступу і т. ін. під тиском кого-, чого-небудь, внаслідок зіткнення з кимсь, чимсь і т. ін. З рабським ушанованням [ушануванням] розступилися монголи перед незнайомим приїжджим (Фр., VI, 1951, 64).

4. з оруд. в. Уживається при позначенні чиїх-небудь дій, вчинків і т. ін. у присутності когось іншого. Владимир князь перед народом Убив старого Рогво-лода (Шевч., II, 1953, 74); Шовкун, зупинившись, полегшено зітхнув і підійшов до щілини, ніяковіючи перед усіма за своє збентеження (Гончар, III, 1959, 86).

Об’єктні відношення

5. з оруд. і заст. знах. в. Уживається при позначенні: а) стикання кого-небудь з кимсь лицем до лиця. Дивиться [Хом’як] — іде по полю Висока Правдонька і стала перед ним (Гл., Вибр., 1951, 130); — Ах ти погань!.. Ми обоє зірвалися на ноги. Перед нас була її мачуха (Гр., Без хліба, 1958, 66); —Ну що? Утік? .. Лице прикажчика єхидне переді мною (Сос., II, 1958, 401); б) безпосередньої зустрічі з ким-небудь, повідомлення про прибуття, розмову і т. ін. Звелів [Еней] носилки з верболозу.. Зготовить тіла для виносу, Щоб в них Паллант, Евандрів син, Вельможна, панськая персона Явилася перед Плутона (Котл., І, 1952, 268); Приходять якісь судовії два панки. Веліли Горпині стати перед себе, а самі сіли (Вовчок, І, 1955, 262); Накинула [Краньцовська] на себе білу хустину, щоби зовсім закрити волосся. Так прийшла перед Славка (Март., Тв., 1954, 346); Марко стояв перед командиром підводного човна (Трубл., Шхуна.., 1940, 131); Кола зійшов на ганок і став перед людьми, перед своїм селом, перед синіми горами своєї Верховини (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 45); в) звертання до кого-небудь з розповіддю, промовою і т. ін. або з показом, демонструваниям чогось. Чорт перед чортом сповідався — один моргнув, другий догадався (Номис, 1864, № 7956); Ведмеді танцювали Перед людом на базарах (Л. Укр., IV, 1954, 136); Жалувався раз піп перед попадею, що таки вмру, каже, з нудів (Март., Тв., 1954, 45); Коли Уельський принц зійшов на батьків трон, Він, як наказує традиції закон, Перед підданцями промову мав поважну (Рильський, І, 1960, 233); г) нерівних стосунків між ким-небудь. Економ, що весь час вертиться і завилює тут перед пані, запозирливо дивиться по черзі на панну й юнака (Вас., II, 1959, 59); До багатих людей у Йоньки вроджена пошана і повага, тому він і почував себе якось ніяково перед невісткою (Тют., Вир, 1964, 224); д) дій і вчинків, що стосуються певних справ, ситуацій. — Із дерева сього зломити Ти мусиш гілку хоть одну; Без неї бо ні підступити Не можна перед сатану (Котл., І, 1952, 122); Перед судом стояло десять чоловіка бурлак (Н.-Лев., II, 1956, 251); — Ніколи не хотілось мені нашої перемоги так, як сьогодні, коли стояв з Уляною перед законом (Н.-Лев., ІІ, 1956, 251); — Клопотатиму перед німецьким командуванням, щоб його нагородили хрестом, — .. прорік Тадик Шамрай (Тют., Вир, 1964, 539).

6. з оруд. в. Уживається при позначенні: а) можливого або наявного об’єкта, відносно якого хто-небудь діє або відбувається якась дія. Не закривай ока хоч перед ким (Номис, 1864, № 4254); Франко виставляє перед читачем цілу портретну галерею таких хижаків — з залізною волею, з звірячими.. інстинктами (Коцюб., III, 1956, 38); — Лише кілька слів — і вся людина перед тобою, — подумав він (Жур., Дорога.., 1948, 187); б) можливої або наявної причини дії, вчинків і т. ін. — Я низько уклоняюся перед усім тим, що козацтво доброго зробило (Мирний, III, 1954, 259); Перед силою цієї туги, перед силою людської любові два вбивці мимоволі опустили донизу свою зброю і голови (Стельмах, II, 1962, 58); — Гай будемо садити. В Тихій долині.. Я поставлю товариша Гризоту.. перед фактом (Речм., Твій побратим, 1962, 17).

7. з оруд. в. Уживається при позначенні: а) того, що повинно бути здійснене, виконане, зроблене. Перед ним було величне діло обрятування бессарабських виноградників від філоксери (Коцюб., І, 1955, 223); — Перед нами неабиякий рейд, — звернувся він до бійців (Гончар, II, 1959, 43); б) того, що є предметом думок, спогадів, переживань і т. ін. Стояли перед нею давні лихі роки, пригадала вона свою криваву працю (Мирний, І, 1949, 260); — Закохався я і гину, — Каже лицар, — вдень і вночі Бачу я перед собою Ясні оченьки дівочі (Л. Укр., І, 1951, 370); Коли йому говорили про якусь людину, він спочатку бачив перед собою усі ознаки її достатку чи злиднів, а потім самого чоловіка (Стельмах, І, 1962, 24); в) того, що чекає кого-небудь попереду, в майбутньому. — Перед нами життя, перед нами робота… (Коцюб., І, 1955, 169); З юнацькою жадобою накинувся Багіров на життя, що відкрилося своєю звабливою неосяжністю перед ним (Гончар, III, 1959, 187).

8. з оруд. і заст. знах. в. Уживається при позначенні: а) випередження в чому-небудь. Соняшники некохані, непрохані ростуть собі, уганяють одно перед другим вище та вище (Вовчок, І, 1955, 169); Заграло шампанське у головах.. Полилися вітання одно перед другим (Мирний, III, 1954, 289); Вечерю скінчено. Встає перед усіх Пан Підкоморій (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 54); б) порівняння кого-, чого-небудь з кимсь, чимсь; надання переваги кому-, чому-небудь над кимсь, чимсь. У холодочку під платаном Дівча заквітчанеє спить… Дріадам нічого робить Перед такою красотою (Шевч., II, 1963, 385); В огні завзятому змагань Перекликаються заводи Гудками.. І зорі меркнуть перед ними… (Сос., І, 1957, 468).

Часові відношення

9. з оруд. в. Уживається при позначенні: а) того, що відбувається напередодні настання чого-небудь. Вже перед світом він наламав очерету, накидав у човен (Н.-Лев., II, 1956, 237); Пізно вночі, майже перед ранком, Огей тихо увіходить до своєї хати (Досв., Вибр., 1959, 250); б) того, що відбувається напередодні яких-небудь подій. Це було літ двоє перед волею (Мирний, І, 1949, 262); — Ні я свого чоловіка перед весіллям не бачила, ні він мене (Л. Укр., III, 1952, 470); Ми копали окоп перед боєм в широкому полі (Голов., Близьке.., 1948, 61); в) того, що відбувається напередодні чиїх-небудь дій, учинків і т. ін. Весь тиждень, перед поїздкою до Києва, я був дуже слабий (Коцюб., III, 1956, 388); Він подав мені розгорнуту книжку, яку перед моїм приходом розглядав на столі (Ю. Янов., II, 1958, 121).

Пе́ред тим (сим, цим) — уживається при позначенні того, чому передувало що-небудь. Надвечір до мене зійшлися товариші. Наш гість перед тим трохи відпочив (Мас., Життя.., 1960, 29); Він не застав Марічки живою. За день перед сим, коли брела Черемош, взяла її вода (Коцюб., II, 1955, 331); Ось підійшла вона — і зір у зорі тоне.. А перед цим, за мить, я кляв її за муки, за те, що серце рве (Сос., II, 1958, 158); Пе́ред тим [,] як, складний спол. — уживається на позначення чогось, що відбувається напередодні чого-небудь, передує чомусь. Перед тим як вечеряти, Гнат, вийшовши на ганок, тонко засвистів (Мур., Бук. повість, 1959, 108); Перед тим, як зовсім знепритомніти, я почув, що на вбивцю набіг мій.. переслідувач (Ю. Янов., II, 1958, 124).

10. з оруд. в., заст. Уживається при позначенні минулого часу. Все-таки я тепера можу далеко більше ходити, ніж перед двома тижнями (Л. Укр., V, 1956, 44); Петрусь схуд, зблід, ще сумніший став. Перед чотирма місяцями помер його батько (Ірчан, II, 1958, 119); За сержантом.. вибігла мати того самого парубка, котрого перед хвилиною вивели за ворота (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 22).

ПЕРЕ́Д, пе́реду, ч.

1. Передня частина чого-небудь, лицьова сторона когось, чогось. Стілець, що стоїть на чільнім місці, приходиться спинкою до свічада, а передом проти портрета (Л. Укр., III, 1952, 402); Наливайко тримав свого білокопитого коня за поводи й нерухомо стояв передом до Білої Церкви (Ле, Україна, 1940, 309).

2. Передня частина тіла тварини. Окунець-молодець, повернись передом — поговоримо з тобою! (Номис, 1864, № 4250); — Кінь б’є і передом і задом, та де йому скинуть Артема! (Гр., ІІ, 1963, 281).

3. Те, що розташовується попереду або є першим рядом, переднім краєм чого-небудь. Василь.. став по самому переду, де звичайно стоять на селах панки да підпанки (Н.-Лев., І, 1956, 77); — Ти гадав, що будеш найліпший, а ліпші знайшлися, — посмішкувалися деякі, зиркаючи на парубка, що все з насупленими бровами йшов на самім переді (Кобр., Вибр., 1954, 165); // пе́редом, на пе́реді, у знач. присл., діал. Попереду. І подумати, — чим Дмитро їй не пара? Парубок трудящий, тільки що убогий, дак іще всі годи його на переді (Барв., Опов.., 1902, 510).

Вести́ (води́ти, повести́, пока́зувати, показа́ти і т. ін.) пере́д: а) йти першим, указуючи шлях іншим. Надувшись голова і паличкою підпираючись повів перед; а судящі.. пішли за головою (Кв.-Осн., II, 1956, 262); Спочатку Марія Йосипівна сама вела перед, продираючись у хащах.. Потім помітила, що дівчина починає відставати (Ле, Клен. лист, 1960, 108); б) першим розпочинати якісь дії, справи і т. ін., звичайно подаючи приклад іншим. Діти клопоталися, начеб їм на турка перед вести йшлося… (Вовчок, І, 1955, 332); — Низова кіннота полковника Ничипора піде показувати перед, а за нею пустимо гармати й піших… (Ле, Наливайко, 1957, 45); в) робити що-небудь раніше й краще інших. Вчені України ведуть перед в одержанні нових матеріалів (Наука.., 11, 1966, 3); г) показуючи приклад у чому-небудь, керувати кимсь. Остап косив у писаря сіно. Та такий з його косар: такий жвавий, такий робочий — невтомний! Усьому лад дає, усім перед веде, — отаманує (Мирний, І, 1949, 132); Куди не глянь — вирує труд народу і комуністи скрізь перед ведуть (Сос., Щастя.., 1962, 8); д) перемагати кого-небудь у чомусь. — О, тут, знаєте, боротьба, — сказав Мічурін.. — В цій боротьбі черемхи з вишнею веде перед, виходить, черемха. От вона вгорі й дужча, а внизу перемогла вишня (Довж., І, 1958, 476).

4. Те саме, що передо́к 2. Як же я здивувався, коли побачив, що ввесь перед візка заставлений був гарними скляночками (Коцюб., II, 1955, 405).

5. тільки мн. Частина взуття, яка облягає підйом та верхню частину ступні. У тата були чоботи з блискучими халявами, а на передах — по зовсім новій латці (Багмут, Опов., 1959, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 159 - 160.

Перед пред.

1) Передъ, предъ. Перед Богом присягаюсь, що инших не знаю. Чуб. V. 384.

2) Передъ, до, ранѣе. Будеш ти хміль уживати, будеш ти перед мене старого по долині Черкені козацьку голову покладати. Макс.

3) Къ. Перед Филоненка язика примчав. Макс. Швиденько зібралась Пекла, узяла паляничку, звичайно як перед голову йти. Кв. Якось перед якуюсь гору прийшли. Котл. Ен. Бог покликав перед себе чорта. Г. Барв. 190.

4) Перед ча́сом. Преждевременно.

Перед, ду, м.

1) Передъ, передняя часть, сторона. Не повертайся до їх передом, щоб не пізнали. Рудч. Ск. II. 122. Окунець-молодець, повернись передом — поговоримо з тобою. Ном. № 4250, стр. 286. на пе́реді. Прежде всего. Так і нехай ваша річ напереді. Г. Барв. 36.

2) Передъ (сапога). Ой цок чобіток, а в переду дірка. Грин. III. 344.

3) мн. Переда. Полы полушубка. Вас. 155.

4) Первенство, предпочтете, преимущество. Давати перед.

5) Перед вести, водити. Предводительствовать, идти впереди; командовать. Тим я тебе, моя доню, рано не будила, що твій милий веде перед, щоб ти не тужила. Мет. 20. Ум. Передок, передочок. Ой то ж не хмара, то ж орда где, а Коваленко та передок веде. АД. I. 79. А в Київі на риночку дівочок таночок, молодая Бондарівна веде передочок. Грин. III. 613.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 115.