ПЕРЕВІРЯТИ

ПЕРЕВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕВІ́РИТИ, рю, риш, док., перех.

1. З’ясовувати правильність, точність чого-небудь. Мировий довго перевіряв, переглядав кожне діло (Н.-Лев., IV, 1956, 165); Він сидів коло великого робочого столу, перевіряв різні формули (Ів., Вел. очі, 1956, 45); — Не будуть же там перевіряти — п’ятнадцять йому років чи чотирнадцять років і сім місяців (Багмут, Опов., 1959, 16); // Переглядаючи, виправляти помилки, усувати недоробки і т. ін. Коли скінчили листа і критичним оком перевірили писання, всі гучно заплескали в долоні, бо лист був дуже хороший і чисто написаний, без жодної помилки й клякси (Донч., VI, 1957, 48).

2. Переконуватися в наявності або відсутності кого-, чого-небудь. Катерина застала тітку Клавду, коли та перевіряла пакунки з зашитими в них хутрами (Вільде, Сестри.., 1958, 455); — Може, ще хто з самооборони притарабанився на збори? — Нікого нема.. Я сам перевірив! (Стельмах, II, 1962, 15); // Переглядаючи по черзі, встановлювати кількість або наявність кого-, чого-небудь. — А бамажки [папери] де? — спитав Онисько. Рились-рились — бамажок немає. Прийнялись перевіряти усі (Мирний, IV, 1955, 40).

3. Випробовувати, розпитувати і т. ін. когось з метою з’ясування яких-небудь якостей, властивостей, знань і т. ін. Маркс мав звичай "щупати зуб", як він висловлювався, своїм знайомим соціалістам, перевіряючи їх свідомість і переконаність (Ленін, 25, 1972, 285); Він завжди перевіряє, наскільки його командири знають її [карту] (Довж., І, 1958, 169); [Анна:] Я хтіла лиш перевірити, чи справді є на світі хоч одна людина вільна, чи то все тільки "маврітанський стиль", і ви самі за ту хвалену волю не віддасте й тоненької каблучки (Л. Укр., III, 1952, 362); Партійна організація повинна допомогти кандидатові підготуватися до вступу в члени КПРС і перевірити його особисті якості (Статут КПРС, 1971, 10); // Оглядаючи, досліджуючи і т. ін. щось, з’ясовувати що-небудь, пересвідчуватися в чомусь. Василь Береза.. посеред двору ремонтує сітку, перевіряє вудлище, міняє гачки (Томч., Готель.., 1960, 149); Яринка перевірила гайки, які затягала Ганна, — та в свою чергу перевірила роботу подруги (Собко, Зор. крила, 1950, 257); // за ким — чим, на кому — чому. Порівнюючи з ким-, чим-небудь, з’ясовувати щось, пересвідчуватися в чомусь. Ми перевіряли свої вчинки й поведінку за нормами й законами радянськими (Ю. Янов., II, 1954, 20); Про їх бригаду "Правда" писала, на них колгоспи перевірятимуть свою заможну долю (Ле, Історія радості, 1947, 182); // Переконуватися в правильності, запроваджуючи в життя, практику. Наші учені одержали надзвичайно широкі можливості перевіряти теоретичні висновки наукових досліджень безпосередньо на виробництві (Вісник АН, 4, 1949, 4); // Встановлювати правду, вірогідність і т. ін. чого-небудь; пересвідчуватися в чомусь, користуючись власним досвідом, спостереженнями. Роман сторожко перевіряє, чи не насміхаються над ним (Стельмах, І, 1962, 258); Хлопці, ніби змовились, — усі разом потягли носом повітря, наче хотіли перевірити, чи справді черевички нові, чи то їх начищено так ваксою? (Юхвід, Оля, 1959, 13).

Перевіря́ти (переві́рити) на що — робити аналіз для виявлення наявності якого-небудь складника, елемента і т. ін. або для з’ясування якостей чогось. Керівник експедиції узяв трохи піску, щоб потім удома перевірити його на золотоносність (Донч., II, 1956, 39).

4. Обстежувати що-небудь з метою контролю. Перейшла [делегатка] до оповідань про роботу робітниць: про те, як вони перевіряють шпиталі, лікарні (Еллан, II, 1958, 9); — Скажи прямо: прийшов перевіряти (Жур., Дорога.., 1948, 208); // Пересвідчуватися в наявності чогось з метою контролю. Коли кондуктор проходив перевіряти білети, то він [хлопець], усміхаючись, вищиривши зуби, говорив: — Ну, вас, значить, не займай (Григ., Вибр., 1959, 363); Біля крайніх хат їх зупинив поліцейський пікет, перевірив перепустку (Тют., Вир, 1964, 526); // Пересвідчуватися в точності виконання наказу, розпорядження і т. ін. Час від часу він відкладав свою роботу і вибігав надвір перевіряти пости (Кучер, Голод, 1961, 148); Нічні обходи Іскрова, який любив знати усе і все перевірити сам, не були ні для кого новиною (Бойч., Молодість, 1949, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 142.