ПЕРЕВІДУВАТИ

ПЕРЕВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Відвідувати всіх або багатьох, по черзі. Мокрина.. одно снує від хати до хати, з вулиці на вулицю, за день півсела перевідає (Горд., II, 1959, 237).

2. діал. Провідувати. Вона в мене й не снідала, Тільки ж мене й перевідала (Чуб., V, 1874, 553).

3. діал. Довідуватися. Іди, Юрію, перевідай, запитай си, чого вони [корови] так ричуть [ревуть] (Сл. Гр.)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 141.

Перевідувати, дую, єш, сов. в. перевідати, даю, єш, гл.

1) Навѣщать, навѣстить. Вона в мене й не снідала, тільки ж мене й перевідала. Чуб. V. 553.

2) Узнавать, узнать. Шух. І. 235. Іди, Юрию, перевідай, запитай си, чого вони (корови) так ричут. ЕЗ. V. 62.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 112.