ПЕРЕВЕРТАТИСЯ

ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕВЕРНУ́ТИСЯ, верну́ся, ве́рнешся, док.

1. Повертатися з одного боку на другий. Нудиться Кирило Хоць. Ніч, а йому й не спиться. Перевертається під сіряком то на той бік, то на той, аж піл торохтить (Тесл., З книги життя, 1949, 28); Чайка линула над морем, переверталася з крила на крило, а Павло Коваль усе махав і махав їй услід вицвілою на сонці безкозиркою (Кучер, Прощай.., 1957, 6); Перевернувся [Чіпка] а боку на бік, натяг на голову ряднину, — не спиться, та й годі… (Мирний, І, 1949, 130); Данило Багрич прокинувся. Перевернувся з боку на бік (Дмит., Обпалені.., 1962, 52); // Повертатися нижнім боком догори або набік; перекидатися. Порожня діжка з борошна переверталася догори дном, і навіть пилочок не сипався з неї… (Коцюб., І, 1955, 89); Коли з’їздили в лісі з гори, вдарилося колесо на скруті до сухого пня, а віз перевернувся (Март., Тв., 1954, 221); Розгойданий двома тілами, невеличкий човен захитався в боку на бік і перевернувся (Збан., Ліс. красуня, 1955, 13).

◊ В душі́ переверта́ється (переверну́лося); Душа́ переверта́ється (переверну́лася); Се́рце переверта́ється (переверну́лося) в кого, кому: а) у кого-небудь виникло гостре почуття жалю, співчування і т. ін. [Ганна:] Повіриш, Арсеньку, у мене так просто душа перевертається од усього цього (Мороз, П’єси, 1959, 267); Глянув у її широко відкриті, такі довірливі очі, і в душі все йому перевернулось од болю (Гончар, II, 1959, 89); У Христі серце перевернулося, сльози затремтіли на очах (Мирний, III, 1954, 329); б) у кого-небудь виникло гостре відчуття огиди. — Як бридко ти промовив сі слова! Душа моя од їх перевернулась! (Л. Укр., І, 1951, 169); Переве́рнеться (переверну́вся б) у труні́ хто — про обурення, гнів (із згадкою про померлого, причетного до предмета мови). — Ну, скажи, Федю, за що він муку прийняв отаку, голову свою поклав? ..Та він, коли б знав отаке, в труні перевернувся б! (Головко, II, 1957, 496).

2. перен. Різко, докорінно змінюватися. Розмова якось перевернулася у другий бік (Хотк., II, 1966, 163); — Чув я про твої перемоги, синку, — почав Повчанський.. — Але кожна палиця має два кінці. Коли б воно навпаки не перевернулося: ти — на турків і на татар, а татари та турки — на нас (Тулуб, Людолови, І, 1957, 58); // Зазнавати змін у свідомості, переживаннях. Іван слухав, мов остовпілий. У його нутрі переверталося щось, рвалося щось, кричало щось, мов жаль, мов тяжкі докори, мов почуття якоїсь вини (Фр., І, 1955, 107); Він сидів, низько насунувши брови, і щось складне переверталося у нього в голові (Мик., II, 1957, 35); Вчитель аж остовпів у дверях, побачивши, як Жежеря по-панібратському поклав руку на ІІаламарчикове плече та туркоче йому на вухо щось облесливе. Миттю у ньому все перевернулося (Речм., Весн. грози, 1961, 115).

3. на кого, в кого — що, ким, чим, перен. Перетворюватися на що-небудь інше, переходити в інший стан, набирати зовсім іншого вигляду. Великі світлиці ширшали, довшали, перевертались на Нестеринські яри (Н.-Лев., І, 1956, 333); Бороду скинено під ноги. Анрі-Жак із бородатого гнома перевернувся на бравого хлопця (Ю. Янов., II, 1954, 49); // Використовуючи чари, ворожбу, перетворюватися в кого-, що-небудь. [Мар’яна:] Вони русалки, а я відьма: вони мене бояться. Хочете, я вам зараз перевернусь зозулею! (Вас., ІІІ, 1960, 10).

4. тільки док., перен. Пройти, минути (про час, пору). Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло; І в хутір лихо завернуло, І сліз чимало принесло (Шевч., І, 1963, 314); Минає день, минає два, Мина за ранком ранок; Безвісну будучність вкрива Таємності серпанок. Перевернувся цілий рік, — Як перш, нема звороту (Граб., І, 1959, 416); // Відбутися, трапитися. Багато дечого без мене перевернулося [у селі], багато не так стало (Мирний, І, 1954, 76); // Побувати де-небудь, у когось (про всіх або багатьох); поперебувати. А паничів що то в нас перевернулось! Аж роєм коло нашої панночки звиваються (Вовчок, І, 1955, 107); — Вже скільки тих голів перевернулося в Ковалівці, а толку чортма (Кучер, Прощай.., 1957, 319); // Побувати в чиїх-небудь руках, стати чиєюсь власністю (про все або багато чого-небудь). — Щоб я.. мошеником [шахраєм] через його.. став! Ніколи мошеником не був… Скільки чужих грошей в руках перевернулося, а тут… (Григ., Вибр., 1959, 245).

5. тільки недок. Пас. до переверта́ти 1, 2, 4.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 137.

Перевертатися, та́юся, єшся, сов. в. переверну́тися, ну́ся, нешся, гл.

1) Переворачиваться, перевернуться. Перевертався і нудився, не здужав голови звести. Котл. Ен. II. 13.

2) Переворачиваться, перевернуться, опрокидываться, опрокинуться. Як ударю по казану, то він і перевернеться. Стор. МПр. 47.

3) Проходить, пройти, перебывать. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Шевч. 106. А паничів що то в нас перевернулось! МВ. (О. 1862. III. 40).

4) Превращаться, превратиться. Його (вовкулаку) тільки б зустріти та Грицем назвати, дак і перевернеться людиною. Г. Барв. 454. Перевернулись тепер уже кат знає нащо запорожці. К. ЧР. 89.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 111.