ПАРТІЙНИЙ

ПАРТІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Прикм. до па́ртія 1 — 3. — Центральний Комітет був і завжди буде для нас вищим керівним партійним органом (Головко, II, 1957, 465); Член партії повинен: ..берегти партійну і державну таємницю (Статут КПРС, 1961, 4); Я дав волю своєму почуттю, я говорив, що хочу жити роботою партійною (Л. Укр., III, 1952, 693); Року 1890 він [І. Франко], вкупі з другими, засновує радикальну партію, стає на її чолі і видає партійний орган "Народ" (Коцюб., III, 1956, 35).

2. Стос. до члена партії (у 1, 2 знач.). Вищим органом первинної партійної організації є партійні збори (Статут КПРС, 1961, 22); Якийсь батальйонний, комісар в резерві поцікавився студентом, його партійним стажем (Ле, Право.., 1957, 112); // Належний членові партії. Батько охоче розповідав про все, що знав, і з гордістю показував червоненьку картку — партійний квиток (Юхвід, Оля, 1959, 218); // Який об’єднує певну кількість членів партії або керує ними. Первинна партійна організація — це основа партії (Матер. XXI з. КПУ, 1960, 66); Партійний працівник; // Який перебуває в партії, є членом партії. — Ти — людина партійна, з нашого-таки й села, так що з тобою можна без шапкування, а по-простому (Тют., Вир, 1964, 82); // у знач. ім. парті́йний, ного, ч.; парті́йна, ної, ж. Член Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС; до 1919 р. — РСДРП, до 1956 р. — ВКП (б)). Вона пояснила: — Син і дочка в них. І обоє партійні (Головко, II, 1957, 442).

3. Який відповідає духові, ідеології, програмі партії (у 2 знач.). Маркс і Енгельс від початку і до кінця були партійними в філософії, уміли викривати відступи від матеріалізму.. (Ленін, 18, 1971, 333); — Представники райкому партії повинні у вас [комсомольців] бувати. Вчити треба вас, партійному стилю роботи вчити (Логв., Літа.., 1960, 153); // Який відповідає принципам і завданням певної партії, певного класу. Мусимо творити й творимо класову, партійну літературу ленінізму, марксизму, не боячись закидів у тенденційності (Еллан, II, 1958, 192).

Парті́йне будівни́цтво — те саме, що партбудівни́цтво; Парті́йне вихова́ння — те саме, що партвихова́ння; Парті́йний акти́в — те саме, що партакти́в; Парті́йний квито́к (біле́т) — те саме, що партквито́к (партбіле́т).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 78.