ПАНУВАТИ

Значення панувати це

ПАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., над ким-чим, ким-чим, у кому — чому.

1. Мати владу над ким-, чим-небудь. Народився Гордій з давнього панського роду, що звик панувати над мужиком і так виробив у собі цю потребу панувати, що вона передавалася спадщиною від батька до сина (Гр., II, 1963, 44); [Нартал:] Хотів би ти, щоб Карфаген тепера над Римом панував, хоч би й любов’ю? (Л. Укр., II, 1951, 433); Словом, Лукашевич панував Серед моря муки і проклять… Ну, та к бісу! Хто це пригадав? Панували — більш не панувать! (Рильський, II, 1960, 73); // перен. Все охоплювати, заповнювати собою (про пори року, сили, явища природи і т. ін.). Тоді саме весна панувала, і такий то був вечір сильно рожевий (Вовчок, І, 1955, 332); Він згадав .. ту тишу, той спокій, який панував тоді в цьому домі (Н.-Лев., VI, 1966, 87); Холодна осіння ніч цілковито панувала над околицею (Трубл., І, 1955, 82); // перен. Підкоряти собі (природу, сили стихії). Сашко.. вирішив зробитися авіатором, а не моряком. Адже моряк панував тільки над водною стихією, а літун [льотчик] панував над водами, землями і самим повітрям (Смолич, V, 1959, 27); // перен. Переважати в людській свідомості, суспільних стосунках і т. ін. Як в релігії над людиною панує продукт її власної голови, так при капіталістичному виробництві над нею панує продукт її власних рук (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 622); // перен. Охоплювати, володіти (про людські почуття або відчуття). Чутки тискались до вух, рипів голос німецького капрала, панував жах (Ю. Янов., І, 1958, 51); Огей стрепенувся. Тепер ним панував могутній дух легкості (Досв., Вибр., 1959, 337).

Панува́ти над собо́ю — уміти стримувати свої почуття, володіти собою. [Люцій (ледве-ледве панує над собою:)] Ти доведеш мене до божевілля, чи до гріха! (Л. Укр., II, 1951, 436).

2. перен. Мати переважне в порівнянні з чим-небудь поширення; безмежно поширюватися. Над всім панує тільки ритмічний, стриманий шум (Коцюб., II, 1955, 228); Тепер голос Владка, чистий і повний, мов голос дзвона, панував у залі (Фр., VI, 1951, 276); Кругом панує вільний труд, Бо то вже край — не край загнання, На віки вічні збувся люд Години тяжкого конання (Граб., І, 1959, 309); У родині Горобців панував повний матріархат (Зар., На.. світі, 1967, 15).

3. Бути паном, панею або як пан, пані. Зозуля кувала, Правдоньку казала. Буду сто літ жити, Тебе годувати, В жупані ходити, Буду панувати (Шевч., І, 1963, 226); // Жити, як пан, пані; розкошувати. Сосіди [сусіди] кажуть, що я паную. Я не паную, я гірко горюю (Чуб., V, 1874, 758); [Бичок:] Я тобі скажу, хоч би й про жінку нашого станового, адже вона йому не вінчана, а подивись, як вона панує, краще другої пані! (Кроп., І, 1958, 446).

4. над чим. Підноситися над навколишніми предметами, ландшафтом, місцевістю; височіти. Одного дня по обіді я помаленьку видрався на гору Бріярку. Ця пірамідальна гора панує над усією Щавницею (Н.-Лов., II, 1956, 395); Пануючи над цілим районом казарм та робітничих халуп, густим чорним димом валувала в небо цегельня (Гончар, Таврія, 1952, 145).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 52.

Панувати, ну́ю, єш, гл.

1) Господствовать, властвовать. Біс та його діти панують у світі. Ном.

2) Царствовать.

3) Жить побарски. Іди, доню, каже мати, — не вік дівувати! Він багатий, одинокий, — будеш панувати. Шевч. 14.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 94.

панувати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
ruleвластвовать

панувати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
panuvatypanuvatypanuvaty

панувати Рід - дієслово, недоконаний вид

панувати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особапануюпануємо
2 особапануєшпануєте
3 особапануєпанують
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особапануватимупануватимемо
2 особапануватимешпануватимете
3 особапануватимепануватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідпанувавпанували
Жіночий рідпанувала
Середній рідпанувало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа пануймо
2 особапануйпануйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часпануючи
Минулий часпанувавши

панувати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

панувати в англійській розкладці - gfyedfnb

Цитати української літератури з використанням слова панувати

"— «За Зеровим у літературі, — пише він у журналі «Життя і революція», — мусить панувати конкуренція"Хвильовий Микола - Думки проти течії

"— Держатися такого порядку, якого тобі хочеться, можна тілько тоді, як самому нічого не робити та панувати, а я до цього не звик!"Мирний Панас - Пригода з «Кобзарем»

"Та зате поезія тим вища від музики, що при помочі мови може панувати над цілим запасом змислових образів, які тільки є в нашій душі, може при помочі тих образів викликати безмірно більшу кількість і різнородність зворушень, ніж музика"Франко Іван Якович - Із секретів поетичної творчості

"Все ще якось не вірилось, що такі почуття можуть панувати над особами однієї статі"Покальчук Юрій Володимирович - Блакитне сонце

"Фавст притулився щокою до холодної стiни i тихо шептав: "У моєї рiдної сестри, чуєте?.." Далi вирiвнявся i цитував собi з якогось фiлософа: "панувати над рабами, обернути кожного на автомат — такий здебiльшого, намiр у деспотiв"…"Косинка Григорій Михайлович - Фавст

"Пани тільки знають панувати"Мирний Панас - Повія

"Коли ж так, — хай сам, чортів цвик, гоне, а то звик панувати…"Мирний Панас - День на пастівнику

"Щоб володарювати над iншими, треба було навчитися панувати над собою"Росоховатский Игорь - Бiлi звiрi

"Там то, мабуть, було про його балачок, усі, мабуть, казали: еч, думав панувати, а став злодіювати! Знає він цих мужиків! Раді в ложці води один одного втопити! Правду казав Хвигуровський, що самі вони гірші за всяких злодіїв"Грінченко Борис Дмитрович - Серед темної ночі

"Я не міг довше над собою панувати"Кобилянська Ольга Юліанівна - Через кладку