ОТРУТА

Значення отрута це

ОТРУ́ТА, и, ж.

1. Речовина, здатна викликати отруєння живого організму. Замфір бачив, як возили на Прут важкі залізні бочки. — Отрута, отрута, — шептали молдувани (Коцюб., І, 1955, 215); Патер спустив додолу очі, приховуючи радість: отрута почала впливати (Тулуб, Людолови, І, 1957, 148); Бджолина отрута давно вже використовується в медицині для лікування багатьох хвороб (Наука.., 10, 1968, 36); * Образно. Всіх зчарувало воно [щастя] навіки, і чари його були отрута. Воно летючою зорею падало в серце і починало горіти (Л. Укр., III, 1952, 550); * У порівн. Вже якось до цього й прижилось горе, не таким здавалось, як першого року, а це знову скаламутило всю душу, отрутою поповзло в кожний закуток, де є жива кров (Стельмах, II, 1962, 300); // перен. Те, що нестримно вабить до себе. [Зінька:] Ох, Романе! отруто ж ти моя!.. ..Не зможу ж, не зможу відірвати тебе від серця!.. (Кроп., II, 1958, 59); От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем, недбайливим і тупим… Але признаюся: в малій головці Уже тоді жила отрута рим! (Рильський, І, 1956, 177); // перен. Те, що згубно впливає на кого-, що-небудь, морально розкладає, розбещує когось. Мільйони екземплярів буржуазних газет розносять отруту обману всюди (Ленін, 32, 1973, 327); Софія читала і впивала в себе тонку отруту заздрощів та гіркого жалю (Л. Укр., III, 1952, 528); Не поможе і отрута хитрої неправди у брехливім лютім вої із-за океану (Гонч., Вибр., 1959, 325).

2. перен. Злість, ненависть. — Походжай, доню, та насіннячко лузай! — промовила Прокоповичка ласкаво, але з отрутою в словах (Н.-Лев., III, 1956, 64); Хоч тряслися руки старого писаки, хоч бризкало перо, одначе з-під його отрута на папері зосталася (Мирний, І, 1949, 386).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 811.

Отрута, ти, ж. Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ном. № 11559. Ом. Отрутонька. Чуб. V. 879.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 76.

отрута Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
poisonяд

отрута Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
otrutaotrutaotruta

отрута Рід - іменник, жіночий рід, неістота

отрута Словоформи слова

Називнийотрутаотрути
Родовийотрутиотрут
Давальнийотрутіотрутам
Знахіднийотрутуотрути
Оруднийотрутоюотрутами
Місцевийна/у отрутіна/у отрутах
Кличнийотрутоотрути

отрута Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
633

отрута в англійській розкладці - jnhenf

Цитати української літератури з використанням слова отрута

"Сонячна машина — отрута сильна, прониклива до мозку всієї істоти людини — роз’їдає волю, розум, честь, обгортає душу сонним чадом"Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина

"— Отрута хутко зводить з світу… Догадаються на нас і катуватимуть на смерть."Кащенко Адріан Феофанович - Борці за правду

"- Не їж! Хiба ти знаєш - може, це якась отрута? "Бабула Владимир - Планета трьох сонць

отрута -- рiч така, "Крюс Джеймс - Мiй прадiдусь, героi i я

"Лiкарям неважко було встановити: отрута"Ячейкин Юрий - Слiдство веде прокуратор

"Не думай! Спи! Думки — отрута щастю."Антонич Богдан-Ігор Васильович - Пісенька до сну

"— Так, стріли… Обережно, тут смертельна отрута!"Дімаров Анатолій Андрійович - Друга планета

"[32] Трійло — отрута."Кобилянська Ольга Юліанівна - Земля

"Отрута ромейська діяла швидко й безжально"Загребельний Павло Архипович - Євпраксія

"Й розділилися, й почалися розпрі й которання, й гору брали то ті, то сі, й во ім’я бога лилася кров, і сипалась у вино отрута, й син возненавидів вітця свого та брат — брата"Білик Іван Іванович - Меч Арея