ОСУГА
Значення осуга це
ОСУ́ГА, и, ж.
1. Масні або іржаві плями на воді, рідині. Заволокло курявою срібне плесо лиману, і вода в ньому потьмарилася, вкриваючись іржавою осугою (Кучер, Чорноморці, 1948, 127); На поверхні ставків попливла осуга та пір’я.. диких качок (Рудь, Гомін.., 1959, 108); * Образно. Після пам’ятної розмови в хаті Очеретьків, коли в нього на душі залишалася неприємна осуга, він не наважувався на побачення з Тетяною (Добр., Тече річка.., 1961, 115); * У порівн. В несходимих джунглях цього міста Все впаде осугою на дні — Горе, розпач.., вигуки гучні (Дмит., Осінь.., 1959, 27).
2. Наліт на спраглих устах. Тонкі, вкриті сизою осугою, губи ховалися під довгими шпакуватими вусами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 17); Матрос ворушить спраглими губами, на яких запеклася жовта осуга (Кучер, Голод, 1961, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 792.
Осуга, ги, ж. На поверхности жидкости плавающіе слои жира, налетъ на водѣ, ржавчина на водѣ. Як наллєш м’ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга. Мнж. 188. Червоніла, як залізна осуга, поверх води. Левиц. І. Ум. Осужка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 73.
осуга Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| of osuga | осуга |
осуга Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| osuha | osuha | osuha |
осуга Рід - іменник, жіночий рід, неістота
осуга Словоформи слова
| Називний | осуга | осуги |
| Родовий | осуги | осуг |
| Давальний | осузі | осугам |
| Знахідний | осугу | осуги |
| Орудний | осугою | осугами |
| Місцевий | на/у осузі | на/у осугах |
| Кличний | осуго | осуги |
осуга Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 3 | 2 |
осуга в англійській розкладці - jceuf
Цитати української літератури з використанням слова осуга
"Над усім стояла, як дим, осуга несамовитої лайки."Багряний Іван Павлович - Людина біжить над прірвою
"Внизу пливе земля й губиться в тумані… Там стоїть карцер — мізерна-наймізерніша цементова скринька… І бережуть її Великіни, Сергєєви, Фреї й Сафигіни, присвятивши тому все своє життя, — осуга людської історії, випадково названа людським іменем"Багряний Іван Павлович - Сад Гетсиманський
"Хто ж ми? Чи ми щось, чи ми ніщо? Чи ми випадковість, чи закономірність, чи ми осуга лише на воді, а десь існує нація поза нами, і історія — українська історія — йде поза вами?."Багряний Іван Павлович - Розгром