ОСВІЧУВАТИСЯ

ОСВІ́ЧУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., ОСВІТИ́ТИСЯ, ічу́ся, і́тишся, док., рідко. Те саме, що осві́тлюватися. Світ у її очах закрутився. То чорнів, то освічувався (Мирний, І, 1954, 218); На морі ціла флотилія човнів, яхт — і все це з берега освічувалося прожекторами (Коцюб., III, 1956, 326); Останнє проміння вечірнього сонця жевріло в довгому скляному фонарі [ліхтарі].., через котрий освічувалась зала (Н.-Лев., VI, 1966, 74); Командир лежав.. уже перев’язаний. При наближенні Яреська його безкровне обличчя злегка освітилось кволою втомленою усмішкою (Гончар, II, 1959, 271).

ОСВІ́ЧУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., ОСВІТИ́ТИСЯ, ічу́ся, і́тишся, док., рідко. Ставати освіченим, обізнаним, свідомим; навчатися. Робітничий клас не гине, а зростає, міцніє, мужніє, згуртовується, освічується і загартовується в боротьбі (Ленін, 23, 1972, 245).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 757.

Освічуватися, чуюся, єшся, сов. в. освіти́тися, чу́ся, тишся, гл.

1) Освѣщаться, освѣтиться. Ні отопиться, ні освітиться. Г. Барв. 519.

2) Просвѣщаться, просвѣтиться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 65.