ОСВІЖАТИСЯ

ОСВІЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, рідко ОСВІ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОСВІЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, док.

1. Ставати свіжим, прохолодним, чистим. Випав рясний дощ. Дерева освіжилися, ожили (Томч., Готель.., 1960, 179).

2. Знімати з себе відчуття втоми, відновлювати свої сили, повертати собі бадьорість. Так, бачиться, і просить [Стрий] тебе скупатися в своїх хвилях, освіжитись і набратися нової сили (Фр., III, 1950, 8); Після важкої роботи в цеху дуже вже приємно було освіжитися гарячим питвом (Смолич, V, 1959, 463).

3. перен. Набиратися нових сил, наснаги, працездатності; духовно оновлюватися, наснажуватися. Їздив я до Києва, перебув там кілька днів і освіжився (Коцюб., III, 1956, 401).

4. тільки недок. Пас. до освіжа́ти 4.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 754.