ОРГАН

О́РГАН, ч.

1. род. а. Складова частина тваринного або рослинного організму, яка має певну будову і виконує одну або кілька певних функцій. — На цей час прикуси язика зубами або й одкуси.. — А як же то я животітиму на світі без цього дурного органа? — жартував Кованько (Н.-Лев., І, 1956, 627); Органи травлення; Органи дихання; Надземні органи рослини.

2. род. у. Знаряддя, засіб. Тимчасовий революційний уряд є орган боротьби за негайну перемогу революції, за негайну відсіч контрреволюційним спробам, а зовсім не орган здійснення історичних завдань буржуазної революції взагалі (Ленін, 11, 1970, 27).

3. род. у. Установа, що виконує певні функції в галузі державного управління, контролю, нагляду і т. ін. Народовладдя в нашій країні дістає свій вияв насамперед у Радах — органах народного представництва, які поєднують у собі риси державних і громадських організацій (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 38); Адміністративні органи; Органи народного контролю; Слідчі органи.

4. род. у. Періодичне видання (журнал, газета, бюлетень і т. ін.) якої-небудь партії, установи, організації, яке відбиває їх погляди і діяльність. Газети повинні стати органами різних партійних організацій (Ленін, 12, 1970, 94); Пригадалось Ясочці, скільки часу загаяно марно, скільки довелось зазнати зневаги, .. тиняючись з віршами по редакціях всяких органів (Вас., І, 1959, 352); З улюбленого часопису сентиментальних панночок "Друг" став бойовим органом демократичної молоді (Кол., Терен.., 1959, 160).

5. род. а, техн. Складова частина, деталь різних механізмів, пристроїв і т. ін., що виконує певну функцію. Добре було б, якби промисловість випускала один культиватор з набором різних робочих органів, а не багато різних культиваторів (Колг. Укр., 1, 1959, 13).

ОРГА́Н, а, ч. Найбільший духовий клавішний музичний інструмент, що складається з набору труб, у які нагнітається повітря. На хорах здіймався величезний орган (Тулуб, Людолови, І, 1957, 125); За завісами заграли два органи, і під мелодійні їх звуки імператриця Єлена і її невістка Феофано вийшли з палати (Скл., Святослав, 1959, 153); * Образно. Здоров будь, Пушкін мій, землі орга́н могучий! І ти, морська глибінь, і ви, одеські тучі! Я тут у вас в гостях (Тич., І, 1957, 97); * У порівн. На словах — як на органах, а як до діла — ані гу-гу! (Укр.. присл.., 1955, 181); // Музичний духовий інструмент, що діє автоматично. У невеличкій світлиці стояв чорний орган на чотири вали (Сам., II, 1958, 412).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 738 - 739.

Орган, ну, м. Органъ. Чуб. I. 179; П. 43.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 62.