ОПОРЯДЖЕННЯ
Значення опорядження це
ОПОРЯ́ДЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. опоряди́ти 2, 3. Закінчувалось опорядження польового стану (Руд., Остання шабля, 1959, 276); Слід рішуче відмовитись від внутрішнього опорядження приміщень зайвими різними карнизами, розетками, ліпкою (Архіт. і буд., 6, 1955, 6).
2. спец. Сукупність механізмів, пристроїв, знарядь і т. ін., необхідних для чого-небудь; устаткування, обладнання. Вони ще не обросли опорядженням — ці судна, які народжуються на стапелях (Веч. Київ, 27.І 1966, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 724.
опорядження Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| finish | отделка |
опорядження Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| oporiadzhennia | oporiadzhennia | oporyadzhennya |
опорядження Рід - іменник, середній рід, неістота
опорядження Словоформи слова
| Називний | опорядження | опорядження |
| Родовий | опорядження | опоряджень |
| Давальний | опорядженню | опорядженням |
| Знахідний | опорядження | опорядження |
| Орудний | опорядженням | опорядженнями |
| Місцевий | на/у опорядженні | на/у опорядженнях |
| Кличний | опорядження | опорядження |
опорядження Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |