ОМІЩАНЮВАТИСЯ

ОМІЩА́НЮВАТИСЯ, нююся, нюєшся, недок., ОМІЩА́НИТИСЯ, нюся, нишся, док. Ставати міщанином, перетворюватися в міщанина (у 2 знач.). — Послухай, Колю, — сказала вона лагідніше. — Людина відрізняється від тварин тим, що має розум. Для людини мало їсти, пити, народжувати дітей. Хіба не так? — Звичайно. Так можна швидко оміщанитись (Руд., Вітер.., 1958, 355); — Той Гризота у пережитках, як собака в реп’яхах. Був колись справжньою людиною, так переродився, оміщанився, забюрократився (Речм., Твій побратим, 1962, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 694.