ОКОЛЯСА

ОКОЛЯ́СА, присл., розм. Не прямо, в обхід; кругом, кружним шляхом. Я туди й побіг околяса, далеко було, а братуха прямо пішов (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 674.

Околяса, околя́сом, нар. Кругомъ, вокругъ, въ обходъ. Я туди й побіг околяса, далеко було, а братуха прямо пішов. Новомоск. у. Не йшов просто, а пішов околясом до дому. Волч. у. См. Околеся, окулясом.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 49.