ОЗВІРЮВАТИ
Значення озвірювати це
ОЗВІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗВІ́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм.
1. Робити кого-небудь жорстоким, лютим, подібним до звіра. [Антось:] А боротьба озвірює людей… Ніхто, ніхто не хоче зрозуміти, Що піп і ксьондз для себе сварять нас, Що русин, лях повинні побрататись (Стар., Вибр., 1959, 494).
2. Дуже гнівити, сердити; розлючувати. Ми думали, що биття озвірить учителя, розсердить, розлютить його (Фр., IV, 1950, 223); // рідко. Вороже настроювати проти кого-небудь. [Віталій:] Яка ж зла личина тебе озвірила так проти мене? Що я таке зробив тобі, що ти негадано-неждано від мене одвернувся?.. (К.-Карий, II, 1960, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 650.
озвірювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| osvat | озвірювати |
озвірювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ozviriuvaty | ozviriuvaty | ozviryuvaty |
озвірювати Рід - дієслово, недоконаний вид
озвірювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | озвірюю | озвірюємо |
| 2 особа | озвірюєш | озвірюєте |
| 3 особа | озвірює | озвірюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | озвірюватиму | озвірюватимемо |
| 2 особа | озвірюватимеш | озвірюватимете |
| 3 особа | озвірюватиме | озвірюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | озвірював | озвірювали |
| Жіночий рід | озвірювала | |
| Середній рід | озвірювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | озвірюймо | |
| 2 особа | озвірюй | озвірюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | озвірюючи | |
| Минулий час | озвірювавши |
озвірювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |