ОБ'ЄМНІСТЬ

ОБ’Є́МНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. об’є́мний. На екрані [панорамного кіно] прекрасно передається об’ємність зображення, відчуття глибини, різної віддаленості окремих предметів (Наука.., 5, 1958, 15); Щоб створити враження великої об’ємності одягу, використовували тканини світлих і насичених кольорів (Нар. тв. та етн., 3, 1969, 47); * Образно. Письменник завжди і в усьому повинен шукати саме те, що відрізняє, індивідуалізує людей. Тоді герої оживають, набувають об’ємності (Донч., VI, 1957, 629).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 497.