ОБЧИЩАТИСЯ

ОБЧИЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЧИ́СТИТИСЯ, и́щуся, и́стишся, док.

1. Звільнятися від верхнього шару, покриття (кори, шкуринки, лушпиння і т. ін.). Якщо чистити несортовану картоплю, то в картоплечистці у першу чергу обчищається велика (Технол. пригот. їжі, 1957, 17).

2. Звільнятися від бруду, грязі, пилу і т. ін. — Циганча проживе в нас кілька день, обчиститься, відіспиться (Тулуб, Людолови, І, 1957, 423); // перен. Звільнятися від чогось небажаного (поганих манер, звичок і т. ін.). Василь іноді підсміюється, а проте радіє, що сім’я їх обчищається від мужланства (Мирний, IV, 1955, 138).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 604.